У Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії

14 липня в селі Домостава Прикарпатського воєводства Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Проект пам'ятника розробив скульптор Анджей Пітинський, автор, зокрема, Катинського пам'ятника у Джерсі-Сіті. Виготовлений із бронзи, покритої світло-коричневою платиною, пам'ятник, за задумом ініціаторів, має стати промовистим символом пам'яті польського народу про злочин геноциду, вчинений проти польського населення східних теренів ІІ Речі Посполитої. 

Монумент являє собою величезного орла з короною, на крилах якого назви місць, де українці вбивали поляків. У центральній частині орла вирізано хрест, а в щілину художник помістив дитину, наколоту на вила. За задумом автора, вони мають символізувати український тризуб. Останнім елементом пам'ятника є фігури батька, матері з немовлям, хлопчика та дівчинки, за якими на огорожі висять дитячі голівки, набиті на колочки. Висота пам'ятника з постаментом становить 20 метрів.

Монумент створено на замовлення Товариства ветеранів польської армії в Америці та завершено у 2017 році. Проте тривалий час проблемою було знайти місце, де можна було б встановити пам'ятник, оскільки низка міст відмовлялися. Зрештою, бургомістр гміни Яроцін Збігнєв Вальчак запропонував Домостав.

Пам'ятник викликав критику з боку українців. На думку депутата Миколи Княжицького, ідея "встановлення скандального пам'ятника" є "свідомою політичною провокацією, яка має на меті принизити гідність українців, поглибити розбіжності та зрештою знищити позитивні результати примирення" між поляками та українцями, "до чого закликав Папа Іван Павло ІІ".

Натомість президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький  наголосив, що пам'ятник відповідає історичним подіям, а поляки мають право культивувати свою історію: "Пам'ятник відповідає тому, що робили українські націоналісти 120 тисяч років тому. Польські сусіди. Я визнаю, що немає націй, обраних для того, щоб пережити свою історію (...). Польща має право на збереження пам'яті".

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.