АНОНС: Круглий стіл на тему "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів"

25 вересня в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл на тему: "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів".

Про це інформує Державна архівна служба України.

У 2023 році українські архіви виготовили понад 21 мільйон цифрових копій (кадрів). Державна архівна служба України за сприяння Міністерства закордонних справ України надіслала запит до 159 держав світу про кількість оцифрованих за рік архівних документів. Ізраїль та Норвегія повідомили про 18 млн копій. Німеччина – про близько 21 млн зроблених цифрових копій. Тож, Україна вийшла на провідні позиції за темпами оцифрованих архівних документів.

Учасники заходу розкажуть про досягнуті результати та обговорять перспективи подальшої цифровізації архівної галузі, що має забезпечити збереження інформаційних ресурсів України в умовах війни.

Спікери:

Анатолій Хромов – голова Державної архівної служби України; 

Віталій Скальський – директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства; 

Анна Фурман – операційна директорка Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Олександр Січкаренко – офіційний представник корпорації FamilySearch International (США) в Україні; 

Георгій Віслобоков – менеджер проєктів та програм компанії "Архівні інформаційні системи".

До участі запрошені:

Євгенія Кравчук  –  заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України; керівники структурних підрозділів Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Коли: 25 вересня о 14:00

Де: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст.м. "Театральна"), зала 2.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.