АНОНС: Круглий стіл на тему "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів"

25 вересня в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл на тему: "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів".

Про це інформує Державна архівна служба України.

У 2023 році українські архіви виготовили понад 21 мільйон цифрових копій (кадрів). Державна архівна служба України за сприяння Міністерства закордонних справ України надіслала запит до 159 держав світу про кількість оцифрованих за рік архівних документів. Ізраїль та Норвегія повідомили про 18 млн копій. Німеччина – про близько 21 млн зроблених цифрових копій. Тож, Україна вийшла на провідні позиції за темпами оцифрованих архівних документів.

Учасники заходу розкажуть про досягнуті результати та обговорять перспективи подальшої цифровізації архівної галузі, що має забезпечити збереження інформаційних ресурсів України в умовах війни.

Спікери:

Анатолій Хромов – голова Державної архівної служби України; 

Віталій Скальський – директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства; 

Анна Фурман – операційна директорка Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Олександр Січкаренко – офіційний представник корпорації FamilySearch International (США) в Україні; 

Георгій Віслобоков – менеджер проєктів та програм компанії "Архівні інформаційні системи".

До участі запрошені:

Євгенія Кравчук  –  заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України; керівники структурних підрозділів Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Коли: 25 вересня о 14:00

Де: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст.м. "Театральна"), зала 2.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".