IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член ОУН-б і Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев'ят

На 63-му році життя помер Тарас Процев’ят - народний депутат 2-го скликання, кандидат історичних наук, член президії Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політик і громадський діяч Михайло Ратушний.

"Друг Тарас стояв біля початків процесу повернення ОУН (б) в Україну із діаспори, був серед членів-засновників Конгресу Українських Націоналістів, депутатом Верховної Ради України ІІ скликання, активістом Товариств Лева , Меморіалу… Особливо хотів би відзначити його роль, разом із Романом Круциком, у врятуванні сім'ї Джохара Дудаєва з охопленої вогнем Ічкерії, до якої у 1995 році було доставлено вантаж понад 40 тон гумдопомоги з дружньої України", – написав Ратушний.

Тарас Процев'ят народився 12 серпня 1962 року у місті Львів. У 1979—1984 роках був студентом архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1984—1986 роках — старший науковий працівник наукового відділу Музею народної архітектури та побуту у місті Львові. У 1986—1989 роках — аспірант Інституту етнології та антропології АН СРСР у Москві.

З 1988 року Тарас Процев'ят — член ради Українського товариства "Славутич" та Українського молодіжного клубу. У 1989—1994 роках був науковим працівником відділу етнографії Інституту народознавства НАН України. 

У 1992—1995 роках — член Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з квітня 1994 до квітня 1998 року. З 1991 Тарас Процев'ят – член Наукового товариства імені Шевченка. З 1992  – член Спілки архітекторів України.

Тарас Процев'ят також був заступником голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса. Автор та співавтор понад 300 наукових та науково-популярних праць. 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.