IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член ОУН-б і Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев'ят

На 63-му році життя помер Тарас Процев’ят - народний депутат 2-го скликання, кандидат історичних наук, член президії Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політик і громадський діяч Михайло Ратушний.

"Друг Тарас стояв біля початків процесу повернення ОУН (б) в Україну із діаспори, був серед членів-засновників Конгресу Українських Націоналістів, депутатом Верховної Ради України ІІ скликання, активістом Товариств Лева , Меморіалу… Особливо хотів би відзначити його роль, разом із Романом Круциком, у врятуванні сім'ї Джохара Дудаєва з охопленої вогнем Ічкерії, до якої у 1995 році було доставлено вантаж понад 40 тон гумдопомоги з дружньої України", – написав Ратушний.

Тарас Процев'ят народився 12 серпня 1962 року у місті Львів. У 1979—1984 роках був студентом архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1984—1986 роках — старший науковий працівник наукового відділу Музею народної архітектури та побуту у місті Львові. У 1986—1989 роках — аспірант Інституту етнології та антропології АН СРСР у Москві.

З 1988 року Тарас Процев'ят — член ради Українського товариства "Славутич" та Українського молодіжного клубу. У 1989—1994 роках був науковим працівником відділу етнографії Інституту народознавства НАН України. 

У 1992—1995 роках — член Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з квітня 1994 до квітня 1998 року. З 1991 Тарас Процев'ят – член Наукового товариства імені Шевченка. З 1992  – член Спілки архітекторів України.

Тарас Процев'ят також був заступником голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса. Автор та співавтор понад 300 наукових та науково-популярних праць. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.