IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член ОУН-б і Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев'ят

На 63-му році життя помер Тарас Процев’ят - народний депутат 2-го скликання, кандидат історичних наук, член президії Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політик і громадський діяч Михайло Ратушний.

"Друг Тарас стояв біля початків процесу повернення ОУН (б) в Україну із діаспори, був серед членів-засновників Конгресу Українських Націоналістів, депутатом Верховної Ради України ІІ скликання, активістом Товариств Лева , Меморіалу… Особливо хотів би відзначити його роль, разом із Романом Круциком, у врятуванні сім'ї Джохара Дудаєва з охопленої вогнем Ічкерії, до якої у 1995 році було доставлено вантаж понад 40 тон гумдопомоги з дружньої України", – написав Ратушний.

Тарас Процев'ят народився 12 серпня 1962 року у місті Львів. У 1979—1984 роках був студентом архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1984—1986 роках — старший науковий працівник наукового відділу Музею народної архітектури та побуту у місті Львові. У 1986—1989 роках — аспірант Інституту етнології та антропології АН СРСР у Москві.

З 1988 року Тарас Процев'ят — член ради Українського товариства "Славутич" та Українського молодіжного клубу. У 1989—1994 роках був науковим працівником відділу етнографії Інституту народознавства НАН України. 

У 1992—1995 роках — член Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з квітня 1994 до квітня 1998 року. З 1991 Тарас Процев'ят – член Наукового товариства імені Шевченка. З 1992  – член Спілки архітекторів України.

Тарас Процев'ят також був заступником голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса. Автор та співавтор понад 300 наукових та науково-популярних праць. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.