Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця за книжку про акцію "Вісла"

Директор Військово-історичного бюро професор Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця за книжку "Акція Вісла’47-комуністична етнічна чистка".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Відзнаку вручили вручена 23 жовтня під час урочистої інавгурації 80-го навчального року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) у Любліні.

Цьогоріч на здобуття премії було висунуто 12 книжок. Професор Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця та грошову премію у розмірі 25 000 злотих за монографію  "Акція Вісла'47-комуністична етнічна чистка".

Мотика, висловлюючи вдячність за відзнаку, підкреслив, що редактор Єжи Ґедройць приділив багато уваги операції "Вісла", а його журнали опублікували перші чесні праці про цю акцію.

Премія імені Єжи Ґедройця – гуманітарна премія, заснована 2001 року сенатом університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Присуджується за дослідження паризької спадщини польського часопису "Культура" або за творче продовження ідей Єжи Ґедройця.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.