Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

Про це пише Суспільне Івано-Франківськ.

У 2023 році приміщення досліджували за допомогою відеокамери й визначили, де розташовані вхідні двері. Проте доступ до них був закритий брилою від стіни вежі. Її, ймовірно, підірвали під час захоплення Галицького замку турецько-татарськими військами у 1676 році, розповідає гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник:

"Ми пробували 20-тонним краном підняти частину стіни. За припущеннями науковців, коли турки наступали, тут стався вибух — стіна закрила вхід в підземелля на мінус перший та мінус другий поверхи. Ми, за довідкою наших науковців, зокрема нашого консультанта Юрія Лукомського, розділили стіну на дві частини. І тоді зрозуміли, чому кран не міг її підняти — одна частина важила сім тонн, а друга — дев'ять", — каже Володимир Олійник.

Завдяки розкопкам, можна буде зайти у нульове приміщення. Це буде великою подією, адже підземелля замку не досліджували кілька століть.

До кінця археологічного сезону планують докопати до входу в один зі склепів підземелля нульового поверху та поставити грати. Наступного року — законсервувати цю частину розкопок.

 
Розкопки нульових поверхів Галицького замку
Суспільне Івано-Франківськ

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.