Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

Про це пише Суспільне Івано-Франківськ.

У 2023 році приміщення досліджували за допомогою відеокамери й визначили, де розташовані вхідні двері. Проте доступ до них був закритий брилою від стіни вежі. Її, ймовірно, підірвали під час захоплення Галицького замку турецько-татарськими військами у 1676 році, розповідає гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник:

"Ми пробували 20-тонним краном підняти частину стіни. За припущеннями науковців, коли турки наступали, тут стався вибух — стіна закрила вхід в підземелля на мінус перший та мінус другий поверхи. Ми, за довідкою наших науковців, зокрема нашого консультанта Юрія Лукомського, розділили стіну на дві частини. І тоді зрозуміли, чому кран не міг її підняти — одна частина важила сім тонн, а друга — дев'ять", — каже Володимир Олійник.

Завдяки розкопкам, можна буде зайти у нульове приміщення. Це буде великою подією, адже підземелля замку не досліджували кілька століть.

До кінця археологічного сезону планують докопати до входу в один зі склепів підземелля нульового поверху та поставити грати. Наступного року — законсервувати цю частину розкопок.

 
Розкопки нульових поверхів Галицького замку
Суспільне Івано-Франківськ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.