Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

Про це пише Суспільне Івано-Франківськ.

У 2023 році приміщення досліджували за допомогою відеокамери й визначили, де розташовані вхідні двері. Проте доступ до них був закритий брилою від стіни вежі. Її, ймовірно, підірвали під час захоплення Галицького замку турецько-татарськими військами у 1676 році, розповідає гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник:

"Ми пробували 20-тонним краном підняти частину стіни. За припущеннями науковців, коли турки наступали, тут стався вибух — стіна закрила вхід в підземелля на мінус перший та мінус другий поверхи. Ми, за довідкою наших науковців, зокрема нашого консультанта Юрія Лукомського, розділили стіну на дві частини. І тоді зрозуміли, чому кран не міг її підняти — одна частина важила сім тонн, а друга — дев'ять", — каже Володимир Олійник.

Завдяки розкопкам, можна буде зайти у нульове приміщення. Це буде великою подією, адже підземелля замку не досліджували кілька століть.

До кінця археологічного сезону планують докопати до входу в один зі склепів підземелля нульового поверху та поставити грати. Наступного року — законсервувати цю частину розкопок.

 
Розкопки нульових поверхів Галицького замку
Суспільне Івано-Франківськ

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.