На Івано-Франківщині археологи розкопали фрагменти посуду часів Трипільської культури

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли фрагменти давнього посуду.

Про це пише Суспільне.

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано_Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа.

Археолог та історик Тарас Ткачук розповів, що вчені натрапили на залишки глиняної хати та комплекс ям. В одній з них знайшли фрагменти орієнтовно трьох сотень одиниць посуду, який використовували за часів раннього Трипілля і середнього (етапи Трипілля А і початок Трипілля В II).

"Там є мальований і кухонний посуд. Мальованого значно більше. І що цікаво, є посуд не Трипільської культури, а культур, які їй синхронні. Є посуд Маліцької культури, яка була на території Малої Польщі й сучасної Волині. Панівним у розписі посуду є чорний колір. Використовували також білий та червоний. Зображення, на жаль, фрагментоване і важко його розгледіти, але часто це — різноманітні смуги, овали та орнаменти", — каже Тарас Ткачук.

Поселення розташоване на лівому березі річки Луква, що є правою притокою Дністра. Історичний артефакт знайшли на місці старого саду — праворуч від дороги Залуква — Крилос, говорить Тарас Ткачук. Реальних розмірів поселення вчені наразі не встановили. Зі слів Тараса Ткачука, місце розкопок є унікальним, бо раніше археологи не припускали, що на цих землях існував період раннього Трипілля.

"Період раннього Трипілля ділять на етапи. Етап А — це приблизно 4500 років до нашої ери. Етап В — поки що точних дат немає, але це орієнтовно 4000 років до нашої ери", — розповів Тарас Ткачук.

Роботи над історичною знахідкою наразі призупинили, археологи планують продовжити дослідження навесні.  

 

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.