Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

Про це пише Суспільне Івано-Франківськ.

У 2023 році приміщення досліджували за допомогою відеокамери й визначили, де розташовані вхідні двері. Проте доступ до них був закритий брилою від стіни вежі. Її, ймовірно, підірвали під час захоплення Галицького замку турецько-татарськими військами у 1676 році, розповідає гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник:

"Ми пробували 20-тонним краном підняти частину стіни. За припущеннями науковців, коли турки наступали, тут стався вибух — стіна закрила вхід в підземелля на мінус перший та мінус другий поверхи. Ми, за довідкою наших науковців, зокрема нашого консультанта Юрія Лукомського, розділили стіну на дві частини. І тоді зрозуміли, чому кран не міг її підняти — одна частина важила сім тонн, а друга — дев'ять", — каже Володимир Олійник.

Завдяки розкопкам, можна буде зайти у нульове приміщення. Це буде великою подією, адже підземелля замку не досліджували кілька століть.

До кінця археологічного сезону планують докопати до входу в один зі склепів підземелля нульового поверху та поставити грати. Наступного року — законсервувати цю частину розкопок.

 
Розкопки нульових поверхів Галицького замку
Суспільне Івано-Франківськ

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.