НАН України ліквідовує видавництво "Наукова думка"

Зачиняється також книгарня та онлайн-магазин видавництва.

Про це Читомо повідомили у видавництві "Наукова думка".

"Видавництво "Наукова думка", якому 102 роки, ліквідовують. Книжок у нас більше ніхто не зможе купити", — зазначила завідувачка відділу розповсюдження книжкових видань Віра Агеєва.

Щодо установи ініціювали процедуру банкрутства 5 жовтня 2024 року. "Наукову думку" ліквідовують у межах процесу оптимізації від НАН. Однак видавництво завершить видання, які залишилися в роботі.

"Видавництво завершить усі процеси, пов'язані з державними замовленнями, адже ми маємо розуміти, чи бюджетні кошти використали за призначенням", — додала заступниця директора з питань наукової та видавничої діяльності видавничого дому "Академперіодика" Олена Жук, яка є головою комісії з припинення діяльності видавництва "Наукова думка".

Останній день роботи книгарні видавництва "Наукова думка" — 2 грудня 2024 року. У зв'язку з цим проводять фінальний розпродаж літератури зі знижками до 75%.

Видавництво "Наукова думка" — науково-виробниче підприємство, що входить до складу НАН України. Установу створили у 1922 році, а очолив редакцію український письменник, історик та філолог Агатангел Кримський. Останні кілька років видавництво випускало енциклопедії різних напрямів та словники з української мови.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.