Перші люди в Європі з’явилися на території сучасної України 1,4 мільйона років тому, - НАН України

Сенсаційне відкриття здійснила міжнародна група науковців у межах спільного проєкту Національної академії наук України та Чеської академії наук.

Про це повідомили у НАН України.

Завдяки новим дослідженням міжнародної групи під керівництвом працівника Інституту ядерної фізики Чеської академії наук та Інституту археології Чеської академії наук доктора Романа Гарби вдалося з'ясувати, що найдавніші кам'яні знаряддя з багатошарової палеолітичної стоянки Королево на березі річки Тиси (Закарпаття) датуються часом 1,4 мільйона років тому.

Публікація у журналі "Nature" стала результатом спільного наукового проєкту Чеської академії наук і Національної академії наук України (українську сторону представляв Інститут археології НАН України в особі старшого наукового співробітника сектору експозиції відділу "Археологічний музей" кандидата історичних наук Віталія Усика).

Це відкриття дає змогу аргументовано стверджувати, що перші люди почали освоювати територію Європи значно раніше. Досі вважалося, що найдавнішими пам'ятками є Атапуерка в Іспанії та Валлоне у Франції (їхній вік – 1,2–1,1 мільйона років). Визначення віку кам'яних артефактів із Королева коректніше вказує на можливі шляхи тривалих міграцій наших найдавніших предків – представників викопного виду Homo erectus (Людина прямохідна), які залишили Африку понад два мільйони років тому та через Близький Схід і Малу Азію попрямували до Європи, – а також уточнює час і місце однієї з імовірних "зупинок" між відомою стоянкою Дманісі (вік – 1,8 мільйона років тому) в Грузії та Атапуеркою і Валлоне у Південно-Західній Європі.

Автори дослідження вперше в археології застосували новий підхід датування, а саме – метод концентрації космогенних нуклідів, поєднаний із математичним моделюванням. Кварцитові артефакти з найдавнішого культурного шару стоянки Королево не випадково було відібрано для датування – нині це єдина палеолітична стоянка в Україні, де знахідки так званого олдовану (або ж олдованської культури – найпримітивнішої культури обробки каменю) виявили у найнижчому шарі стратиграфічного розрізу in situ, що підтверджено результатами багаторічних міждисциплінарних досліджень.

Стоянку Королево відкрив у 1974 році кандидат (пізніше – доктор) історичних наук Владислав Гладилін (1935–2015), який очолював Археологічний музуй Інституту археології НАН України, а також керував Закарпатською палеолітичною експедицією, що активно досліджувала цю пам'ятку до початку 1990-х років.

 
Краєвид із Гострого Верху – однієї з локацій багатошарової палеолітичної стоянки Королево на Закарпатті

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.