Перші люди в Європі з’явилися на території сучасної України 1,4 мільйона років тому, - НАН України
Сенсаційне відкриття здійснила міжнародна група науковців у межах спільного проєкту Національної академії наук України та Чеської академії наук.
Про це повідомили у НАН України.
Завдяки новим дослідженням міжнародної групи під керівництвом працівника Інституту ядерної фізики Чеської академії наук та Інституту археології Чеської академії наук доктора Романа Гарби вдалося з'ясувати, що найдавніші кам'яні знаряддя з багатошарової палеолітичної стоянки Королево на березі річки Тиси (Закарпаття) датуються часом 1,4 мільйона років тому.
Публікація у журналі "Nature" стала результатом спільного наукового проєкту Чеської академії наук і Національної академії наук України (українську сторону представляв Інститут археології НАН України в особі старшого наукового співробітника сектору експозиції відділу "Археологічний музей" кандидата історичних наук Віталія Усика).
Це відкриття дає змогу аргументовано стверджувати, що перші люди почали освоювати територію Європи значно раніше. Досі вважалося, що найдавнішими пам'ятками є Атапуерка в Іспанії та Валлоне у Франції (їхній вік – 1,2–1,1 мільйона років). Визначення віку кам'яних артефактів із Королева коректніше вказує на можливі шляхи тривалих міграцій наших найдавніших предків – представників викопного виду Homo erectus (Людина прямохідна), які залишили Африку понад два мільйони років тому та через Близький Схід і Малу Азію попрямували до Європи, – а також уточнює час і місце однієї з імовірних "зупинок" між відомою стоянкою Дманісі (вік – 1,8 мільйона років тому) в Грузії та Атапуеркою і Валлоне у Південно-Західній Європі.
Автори дослідження вперше в археології застосували новий підхід датування, а саме – метод концентрації космогенних нуклідів, поєднаний із математичним моделюванням. Кварцитові артефакти з найдавнішого культурного шару стоянки Королево не випадково було відібрано для датування – нині це єдина палеолітична стоянка в Україні, де знахідки так званого олдовану (або ж олдованської культури – найпримітивнішої культури обробки каменю) виявили у найнижчому шарі стратиграфічного розрізу in situ, що підтверджено результатами багаторічних міждисциплінарних досліджень.
Стоянку Королево відкрив у 1974 році кандидат (пізніше – доктор) історичних наук Владислав Гладилін (1935–2015), який очолював Археологічний музуй Інституту археології НАН України, а також керував Закарпатською палеолітичною експедицією, що активно досліджувала цю пам'ятку до початку 1990-х років.
