У Львові встановлять меморіальну таблицю Ігорю Юхновському

1 вересня, на честь 99-річчя від дня народження видатного українського науковця і політичного діяча Ігоря Юхновського, на будівлі Інституту фізики конденсованих систем НАН України у Львові відкриють меморіальну таблицю.

Таке рішення ухвалили на засіданні виконавчого комітету ЛМР.

Ініціатива належить колективу Інституту фізики конденсованих систем, де Ігор Юхновський зробив значний внесок у розвиток науки та пропрацював 30 років.

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор та академік Національної академії наук України. Народився 1 вересня 1925 року на Рівненщині.

Юхновському належить ідея референдуму 1 грудня 1991 року, який закріпив Незалежність України. Також Ігор Юхновський був першим головою опікунської ради відродженого в Україні Пласту.

Був народним депутатом І – IV скликань Верховної Ради й очолював опозицію як Голова Народної Ради. У період з жовтня 1992 до 1993 року працював на посаді першого віцепрем'єр-міністра України.

За президентства Віктора Ющенка Юхновський керував Українським інститутом національної пам'яті.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.