У Львові оцифрували 300 прижиттєвих видань Івана Франка

Дім Франка у Львові презентував цифрову колекцію із 300 прижиттєвих видань письменника, а ще 30 видань відреставрував.

Про це повідомляє інтернет-видання Читомо

У межах проєкту "Весь Франко: читай, слухай, дивись" відреставрували 30 видань Івана Франка, що були видані за його життя. Ці книжки зберігають у фондах Дому Франка та Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Загалом у межах проєкту оцифрували понад 300 прижиттєвих видань письменника з музейної та інститутської колекцій, а також з фондів двох львівських бібліотек — Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника.

Оцифровані видання можна переглядати, досліджувати, читати і навіть завантажувати для зручного користування. Йдеться не лише про оригінальні Франкові окремі твори, а і його переклади, наукові та публіцистичні видання, збірки прозових і поетичних творів, а також книжки, де Іван Франко виконав роль редактора, упорядника або автора передмови/післямови/приміток/коментарів.

Переглянути оцифровані прижиттєві видання Івана Франка можна на сайті Дому Франка за посиланням.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".