АНОНС: Похід на гору Чорна Ріпа до 140-річчя студентської мандрівки, яку організував Іван Франко

На Львівщині запрошують у мандрівку, яку 140 років тому організував Іван Франко.

Подію анонсує Дім Франко.

27 липня 1884 року Іван Франко зі студентами вирушив у мандрівку, яка тривала місяць. Експедицію з насиченою культурно-пізнавальною програмою вважають точкою відліку організованого туризму на Галичині.

З нагоди 140-річчя від цієї знакової дати, управління туризму та курортів ЛОДА спільно з Домом Франка та Львівським обласним центром краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді запрошують у 2-денну мандрівку.

У програмі першого дня екскурсія історико-культурним заповідником "Тустань", коростівська вузькоколійка, відвідини могили князя Святослава у Гребеневі, зупинка в Тухлі біля криниці, з якої пив воду Іван Франко, ватра, пісні, квіз про Каменяра.

9 серпня запланований похід на гору Чорна Ріпа (1285 м), яка розташована на кордоні трьох областей Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Участь у сходженні візьмуть представники трьох регіонів.

Старт сходження з Львівської області о 9:30 біля витягу "Захар Беркут" у с. Волосянка. Зустріч з учасниками з інших областей запланована о 14:00 на вершині Чорна Ріпа. Запрошуємо усіх охочих долучитись до мандрівки.

Головні учасники – захисники та захисниці України в межах проєкту "Терапія мандрами".

Кількість місць обмежена. Реєстрація за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.