АНОНС: Похід на гору Чорна Ріпа до 140-річчя студентської мандрівки, яку організував Іван Франко

На Львівщині запрошують у мандрівку, яку 140 років тому організував Іван Франко.

Подію анонсує Дім Франко.

27 липня 1884 року Іван Франко зі студентами вирушив у мандрівку, яка тривала місяць. Експедицію з насиченою культурно-пізнавальною програмою вважають точкою відліку організованого туризму на Галичині.

З нагоди 140-річчя від цієї знакової дати, управління туризму та курортів ЛОДА спільно з Домом Франка та Львівським обласним центром краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді запрошують у 2-денну мандрівку.

У програмі першого дня екскурсія історико-культурним заповідником "Тустань", коростівська вузькоколійка, відвідини могили князя Святослава у Гребеневі, зупинка в Тухлі біля криниці, з якої пив воду Іван Франко, ватра, пісні, квіз про Каменяра.

9 серпня запланований похід на гору Чорна Ріпа (1285 м), яка розташована на кордоні трьох областей Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Участь у сходженні візьмуть представники трьох регіонів.

Старт сходження з Львівської області о 9:30 біля витягу "Захар Беркут" у с. Волосянка. Зустріч з учасниками з інших областей запланована о 14:00 на вершині Чорна Ріпа. Запрошуємо усіх охочих долучитись до мандрівки.

Головні учасники – захисники та захисниці України в межах проєкту "Терапія мандрами".

Кількість місць обмежена. Реєстрація за посиланням.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".