Лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка-2024 став історик Олексій Сокирко

Історика Олексія Сокирка відзначили щорічною Міжнародною премією імені Івана Франка за монографію про історію Козацького Гетьманату.

Про це сповістив Міжнародний фонд Івана Франка.

27 серпня, у день народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Франка, однієї з найпрестижнішних українських нагород в галузі гуманітаристики.

Переможцем став кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко з монографією "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023). Його монографія отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, яке складалося з 12 докторів наук із різних країн. 

Цьогоріч на нагороду також претендували монографія "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України") від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської і робота Ігоря Набитовича "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації".

Міжнародну премію імені Івана Франка заснували, щоби заохочувати до вивчення творчої, наукової та громадської діяльності Івана Франка, а також спонукати вчених із різних країн світу проводити дослідження у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премію вручають щорічно 27 серпня — у день народження письменника. Вона передбачає грошову винагороду та золотий знак лауреата як символ визнання і пошани.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".