У Полтаві відкрили пам’ятник Григорію Сковороді

25 грудня у Полтаві в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді.

Про це пише Суспільне.

Пам'ятник планували встановити 2023-го року. Виготовили його навесні 2024-го. На відкриття прийшли скульптор Катіб Мамедов, архітектор Сергій Чечельницький та творчі колективи міста.

"Я вивчав його біографію, історію всіх пам'ятників, які існують і в Києві, по всій Україні, по всьому світу. Я вирішив його як мандрівника робити. Він йшов як би до народу завжди. Він іде в Полтаві до народу. Завжди був з народом. Навчав дітей", — розповів скульптор Катіб Мамедов.

Бронзову скульптуру встановили на гранітний п'єдестал. Це єдиний в Україні пам'ятник Григорію Сковороді, виконаний у русі. Григорій Сковорода тримає в руках посох та книгу. На плечі – торбину та взуття.

"У нього є твір про солов'я. Цей соловей з його твору. Там є у нього сопілочка, тому що він був і музикантом, і письменником 3.50-4.00 Знав багато мов, до речі. Тому книга в даній ситуації, як символ знань і його творчості, як письменника", — розповів архітектор Сергій Чечельницький.

Напередодні відкриття пам'ятника співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Вадим Назаренко розкритикував  монумент. На своїй сторінці у Facebook він написав, що насправді Григорій Сковорода не ходив босим.

"Це відверте повторення радянських стереотипів про босоногого філософа....Одна пара черевиків – це для Сковороди був час найбільшої бідності ", — зауважив Вадим Назаренко

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.