У Полтаві відкрили пам’ятник Григорію Сковороді

25 грудня у Полтаві в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді.

Про це пише Суспільне.

Пам'ятник планували встановити 2023-го року. Виготовили його навесні 2024-го. На відкриття прийшли скульптор Катіб Мамедов, архітектор Сергій Чечельницький та творчі колективи міста.

"Я вивчав його біографію, історію всіх пам'ятників, які існують і в Києві, по всій Україні, по всьому світу. Я вирішив його як мандрівника робити. Він йшов як би до народу завжди. Він іде в Полтаві до народу. Завжди був з народом. Навчав дітей", — розповів скульптор Катіб Мамедов.

Бронзову скульптуру встановили на гранітний п'єдестал. Це єдиний в Україні пам'ятник Григорію Сковороді, виконаний у русі. Григорій Сковорода тримає в руках посох та книгу. На плечі – торбину та взуття.

"У нього є твір про солов'я. Цей соловей з його твору. Там є у нього сопілочка, тому що він був і музикантом, і письменником 3.50-4.00 Знав багато мов, до речі. Тому книга в даній ситуації, як символ знань і його творчості, як письменника", — розповів архітектор Сергій Чечельницький.

Напередодні відкриття пам'ятника співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Вадим Назаренко розкритикував  монумент. На своїй сторінці у Facebook він написав, що насправді Григорій Сковорода не ходив босим.

"Це відверте повторення радянських стереотипів про босоногого філософа....Одна пара черевиків – це для Сковороди був час найбільшої бідності ", — зауважив Вадим Назаренко

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.