Музей Григорія Сковороди закликає допомогти з консервацією

Команда музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу.

Про це йдеться на сайті музею.

Меморіальний комплекс філософа та поета Григорія Сковороди потребує негайних протиаварійних та консерваційних робіт.

Тому команда музею оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу до моменту його повної реставрації. Ціль проєкту — зібрати 3 млн грн. Для цього учасникам пропонують оголосити в межах цього великого проєкту власні маленькі збори по 5 тисяч грн. Акцію приурочили до прийдешнього 3 грудня, коли виповнюється 301 рік від народження Григорія Савича.

"Ми закликаємо підтримувати армію, бо вона зберігає життя тут і зараз. Донати на потреби ЗСУ першочергові. Та за можливості просимо долучитись до підтримки музею — культурної спадщини України, яка формує національну свідомість та зберігає пам'ять для майбутніх поколінь", — пише музей.

Кожен учасник за долучення до збору отримає: особистий номер "друга Сковороди"; дизайн-віжуал зі своїм фото та номером для соцмереж; карабін зі своїм номером "як згадку про Спільнотворення та акт Дружби".

Національний музей Григорія Сковороди зруйновано прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня. Внаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директора музею, який залишився охороняти приміщення. Приміщення було знищене, однак найцінніші експонати не постраждали.

В зруйнованому росіянами будинку філософ жив та творив, в ньому ж і помер 9 листопада 1794 року.

Будівлю музею не законсервували через відсутність фінансування та технічні причини. Наприкінці 2022 року на консервацію виділили 2 млн гривень. У липні голова Харківської ОВА Олег Синєгубов говорив, що музей Сковороди планують законсервувати до зими 2023 року.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.