АНОНС: 30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення

5 грудня відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради України, фахівців з питань міжнародних відносин, міжнародного права та ядерної безпекина тему "30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення".

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Проблема надання надійних, довгострокових та оформлених у міжнародно-правовому форматі гарантій безпеки для України є одною з ключових. Зростаючі погрози від російського агресора застосування ядерної зброї набуває абсолютного нового звучання, особливо з моменту демонстрації можливості нанесення удару балістичними ракетами зі стратегічних ракетних комплексів. Першочерговим завданням для України стає отримання відповідних гарантій безпеки від ядерних держав в нових умовах.

30 років тому був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).

До цього часу немає повного спільного та погодженого тлумачення сторонами його правової природи, рівня та форм необхідної імплементації. До того ж є питання і до створення відповідних умов для набуття цим документом чинності. Наявність багатьох відкритих питань потребує вироблення та узгодження єдиної та скоординованої позиції України.

Спікери:

Вадим Галайчук, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція "Європейська солідарність"). ⦁ Павло Жовніренко, голова правління ГО "Центр стратегічних досліджень".

Юрій Костенко, Міністр охорони довкілля та ядерної безпеки України у 1992-1998 роках, автор книги "Історія ядерного роззброєння України", представник України в Раді керуючих МАГАТЕ у 1995 році.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році.

Юрій Макаров, журналіст та документаліст.

Олександр Мережко, народний депутат України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Сергій Рахманін, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Михайло Самусь, Директор Мережі нових геополітичних досліджень (New Geopolitics Research Network). ⦁ Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Валерій Чалий, модератор, Голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Коли: 05.12.2024, 14:30

Де: Пресцентр Українського кризового медіа-центру, вул. Хрещатик, 2 (Український дім) 

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.