АНОНС: 30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення

5 грудня відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради України, фахівців з питань міжнародних відносин, міжнародного права та ядерної безпекина тему "30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення".

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Проблема надання надійних, довгострокових та оформлених у міжнародно-правовому форматі гарантій безпеки для України є одною з ключових. Зростаючі погрози від російського агресора застосування ядерної зброї набуває абсолютного нового звучання, особливо з моменту демонстрації можливості нанесення удару балістичними ракетами зі стратегічних ракетних комплексів. Першочерговим завданням для України стає отримання відповідних гарантій безпеки від ядерних держав в нових умовах.

30 років тому був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).

До цього часу немає повного спільного та погодженого тлумачення сторонами його правової природи, рівня та форм необхідної імплементації. До того ж є питання і до створення відповідних умов для набуття цим документом чинності. Наявність багатьох відкритих питань потребує вироблення та узгодження єдиної та скоординованої позиції України.

Спікери:

Вадим Галайчук, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція "Європейська солідарність"). ⦁ Павло Жовніренко, голова правління ГО "Центр стратегічних досліджень".

Юрій Костенко, Міністр охорони довкілля та ядерної безпеки України у 1992-1998 роках, автор книги "Історія ядерного роззброєння України", представник України в Раді керуючих МАГАТЕ у 1995 році.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році.

Юрій Макаров, журналіст та документаліст.

Олександр Мережко, народний депутат України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Сергій Рахманін, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Михайло Самусь, Директор Мережі нових геополітичних досліджень (New Geopolitics Research Network). ⦁ Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Валерій Чалий, модератор, Голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Коли: 05.12.2024, 14:30

Де: Пресцентр Українського кризового медіа-центру, вул. Хрещатик, 2 (Український дім) 

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?