АНОНС: 30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення

5 грудня відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради України, фахівців з питань міжнародних відносин, міжнародного права та ядерної безпекина тему "30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення".

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Проблема надання надійних, довгострокових та оформлених у міжнародно-правовому форматі гарантій безпеки для України є одною з ключових. Зростаючі погрози від російського агресора застосування ядерної зброї набуває абсолютного нового звучання, особливо з моменту демонстрації можливості нанесення удару балістичними ракетами зі стратегічних ракетних комплексів. Першочерговим завданням для України стає отримання відповідних гарантій безпеки від ядерних держав в нових умовах.

30 років тому був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).

До цього часу немає повного спільного та погодженого тлумачення сторонами його правової природи, рівня та форм необхідної імплементації. До того ж є питання і до створення відповідних умов для набуття цим документом чинності. Наявність багатьох відкритих питань потребує вироблення та узгодження єдиної та скоординованої позиції України.

Спікери:

Вадим Галайчук, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція "Європейська солідарність"). ⦁ Павло Жовніренко, голова правління ГО "Центр стратегічних досліджень".

Юрій Костенко, Міністр охорони довкілля та ядерної безпеки України у 1992-1998 роках, автор книги "Історія ядерного роззброєння України", представник України в Раді керуючих МАГАТЕ у 1995 році.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році.

Юрій Макаров, журналіст та документаліст.

Олександр Мережко, народний депутат України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Сергій Рахманін, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Михайло Самусь, Директор Мережі нових геополітичних досліджень (New Geopolitics Research Network). ⦁ Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Валерій Чалий, модератор, Голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Коли: 05.12.2024, 14:30

Де: Пресцентр Українського кризового медіа-центру, вул. Хрещатик, 2 (Український дім) 

 

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.