IN MEMORIAM: На фронті загинув співробітник Львівської національної галереї мистецтв Дмитро Ганжа

На Запорізькому напрямку загинув співробітник Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького мистецтвознавець Дмитро Ганжа.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Дмитро Ганжа родом з Краматорська. До повномасштабної війни чоловік працював молодшим науковим співробітником відділу науково-експозиційної роботи Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького.

У перші дні вторгнення він вирішив долучитися до львівської 125 бригади ТрО. Дмитро Ганжа захищав Україну майже три роки. 

"З великим сумом повідомляємо про трагічну втрату нашого колеги й друга, Дмитра Ганжі, який загинув, виконуючи свій обов'язок на захисті нашої країни. Ми будемо пам'ятати його як героя, який віддав своє життя заради нашого майбутнього. Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким", — повідомляють на сторінці Львівської галереї мистецтв.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".