Усі розділи
Допомогти проекту

IN MEMORIAM: На фронті загинув співробітник Львівської національної галереї мистецтв Дмитро Ганжа

На Запорізькому напрямку загинув співробітник Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького мистецтвознавець Дмитро Ганжа.

13 січня 2025

Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Дмитро Ганжа родом з Краматорська. До повномасштабної війни чоловік працював молодшим науковим співробітником відділу науково-експозиційної роботи Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького.

У перші дні вторгнення він вирішив долучитися до львівської 125 бригади ТрО. Дмитро Ганжа захищав Україну майже три роки. 

"З великим сумом повідомляємо про трагічну втрату нашого колеги й друга, Дмитра Ганжі, який загинув, виконуючи свій обов'язок на захисті нашої країни. Ми будемо пам'ятати його як героя, який віддав своє життя заради нашого майбутнього. Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким", — повідомляють на сторінці Львівської галереї мистецтв.

 
Теми
Дивіться також
Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни
Звернення громадськості щодо Національного військового меморіального кладовища
IN MEMORIAM: На війні загинув історик Дмитро Погода
"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного
Будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні законсервують до завершення воєнного стану
Тексти

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.
15 липня 2026 — Олександр Скрипник

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.
13 липня 2026 — Сергій Рябенко

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.
12 липня 2026 — Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".
8 липня 2026 — Пйотр М. Маєвський
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
17 липня, 12:50

Прах Євгена Коновальця перепоховають в Україні

17 липня, 12:37

Україна сподівається розпочати пошуки поховань українців у польському Ласкуві

16 липня, 21:14

Міністром освіти і науки України призначили історика за освітою Андрія Бутенка

16 липня, 16:41

Історикиню Наталію Яковенко нагороджено орденом Свободи

Всі новини