Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.

Про це йдеться на офіційному сайті Київської школи економіки.

"KSE як один із найдинамічніших українських університетів уже декілька років працює над розширенням експертизи та підготовки фахівців з тем колективної пам'яті та публічної історії. Ці питання в контексті боротьби за ідентичність та побудову нової культури пам'яті є екзистенційними не лише для України, але і для всієї Європи. Тож ми робимо наступний крок і відкриваємо міждисциплінарний центр, який узагальнить напрацювання багатьох спільнот та фахівців, допоможе сформулювати ефективні національні стратегії та рішення, а також створить продукти, корисні й для інших спільнот на планеті, які мають чи матимуть подібні до нас виклики" — зазначає Антон Дробович.

Центр прав людини та меморіалізації війни KSE зосередиться на дослідженнях, освітніх проектах і створенні практичних рішень у сфері прав людини, культури пам'яті та підвищення суспільної стійкості під час війни та повоєнного відновлення.

Антон Дробович, як засновник і керівник центру відповідатиме за його розбудову та розвиток, формування професійної міждисциплінарної команди, залучення додаткових ресурсів, проведення досліджень та просвітницьких заходів, запуск тематичних проєктів (освітніх та цифрових) у сфері меморіалізації війни, документування, перехідного правосуддя та підвищення суспільної стійкості. 

"Ми маємо амбітну мету — створити інституцію, яка стане ключовим think tank у правозахисній та меморіальній сферах. Це важливо не лише для України, але й для інших спільнот, які стикаються з подібними викликами. Під час вторгнення ми відкрили магістратуру з дослідження пам'яті, яку очолив Антон Лягуша (він повернувся з США в Київ спеціально для відкриття програми). Минулого року до нашої академічної ради доєдналася Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. А цього року Антон Дробович відкриває новий центр", — додає ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію публічного звіту за п'ять років роботи УІНП можна переглянути за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".