Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.

Про це йдеться на офіційному сайті Київської школи економіки.

"KSE як один із найдинамічніших українських університетів уже декілька років працює над розширенням експертизи та підготовки фахівців з тем колективної пам'яті та публічної історії. Ці питання в контексті боротьби за ідентичність та побудову нової культури пам'яті є екзистенційними не лише для України, але і для всієї Європи. Тож ми робимо наступний крок і відкриваємо міждисциплінарний центр, який узагальнить напрацювання багатьох спільнот та фахівців, допоможе сформулювати ефективні національні стратегії та рішення, а також створить продукти, корисні й для інших спільнот на планеті, які мають чи матимуть подібні до нас виклики" — зазначає Антон Дробович.

Центр прав людини та меморіалізації війни KSE зосередиться на дослідженнях, освітніх проектах і створенні практичних рішень у сфері прав людини, культури пам'яті та підвищення суспільної стійкості під час війни та повоєнного відновлення.

Антон Дробович, як засновник і керівник центру відповідатиме за його розбудову та розвиток, формування професійної міждисциплінарної команди, залучення додаткових ресурсів, проведення досліджень та просвітницьких заходів, запуск тематичних проєктів (освітніх та цифрових) у сфері меморіалізації війни, документування, перехідного правосуддя та підвищення суспільної стійкості. 

"Ми маємо амбітну мету — створити інституцію, яка стане ключовим think tank у правозахисній та меморіальній сферах. Це важливо не лише для України, але й для інших спільнот, які стикаються з подібними викликами. Під час вторгнення ми відкрили магістратуру з дослідження пам'яті, яку очолив Антон Лягуша (він повернувся з США в Київ спеціально для відкриття програми). Минулого року до нашої академічної ради доєдналася Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. А цього року Антон Дробович відкриває новий центр", — додає ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію публічного звіту за п'ять років роботи УІНП можна переглянути за посиланням.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".