Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.

Про це йдеться на офіційному сайті Київської школи економіки.

"KSE як один із найдинамічніших українських університетів уже декілька років працює над розширенням експертизи та підготовки фахівців з тем колективної пам'яті та публічної історії. Ці питання в контексті боротьби за ідентичність та побудову нової культури пам'яті є екзистенційними не лише для України, але і для всієї Європи. Тож ми робимо наступний крок і відкриваємо міждисциплінарний центр, який узагальнить напрацювання багатьох спільнот та фахівців, допоможе сформулювати ефективні національні стратегії та рішення, а також створить продукти, корисні й для інших спільнот на планеті, які мають чи матимуть подібні до нас виклики" — зазначає Антон Дробович.

Центр прав людини та меморіалізації війни KSE зосередиться на дослідженнях, освітніх проектах і створенні практичних рішень у сфері прав людини, культури пам'яті та підвищення суспільної стійкості під час війни та повоєнного відновлення.

Антон Дробович, як засновник і керівник центру відповідатиме за його розбудову та розвиток, формування професійної міждисциплінарної команди, залучення додаткових ресурсів, проведення досліджень та просвітницьких заходів, запуск тематичних проєктів (освітніх та цифрових) у сфері меморіалізації війни, документування, перехідного правосуддя та підвищення суспільної стійкості. 

"Ми маємо амбітну мету — створити інституцію, яка стане ключовим think tank у правозахисній та меморіальній сферах. Це важливо не лише для України, але й для інших спільнот, які стикаються з подібними викликами. Під час вторгнення ми відкрили магістратуру з дослідження пам'яті, яку очолив Антон Лягуша (він повернувся з США в Київ спеціально для відкриття програми). Минулого року до нашої академічної ради доєдналася Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. А цього року Антон Дробович відкриває новий центр", — додає ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію публічного звіту за п'ять років роботи УІНП можна переглянути за посиланням.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.