АНОНС: Презентація книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України"

Центр міської історії запрошує 18 лютого у Львові на презентацію книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Monuments and Territory. War Memorials in Russian-Occupied Ukraine" ("Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України") та розмову довкола цієї книги.

Про це інформує Центр міської історії.

Інтервенції у меморіальний ландшафт стали частиною російської окупаційної політики на захоплених територіях України. Ця тема є у фокусі нової книги, написаної у співавторстві двома дослідниками — істориком та соціологом Мішею Ґабовічем (Майнц, Німеччина) та соціологом Миколою Гоманюком (Херсон, Україна). Дослідники зосередилися на комеморативному ландшафті, який складається з десятків тисяч пам'ятників переважно у невеликих містах і селах. Створені у різних політичних контекстах, вони увічнюють пам'ять, зокрема, про воєнні конфлікти ХХ століття та відображають різні та змінні комемораційні політики. В основному, це радянські пам'ятники про Другу світову війну, але і також про Першу світову, революції та військові конфлікти після 1917 року, та про пізнішу війну у Афганістані. Серед пам'ятників є і ті, що з'явились після 2014 і вшановували загиблих у війні з Росією до 2022.

У час російської окупації деякі з цих меморіалів було зруйновано, деякі відреставровано чи змінено. Водночас були побудовані нові пам'ятники на тлі безперервних бойових дій. У книзі автори показують, як російська окупаційна влада використовує військові меморіали у незліченних пропагандистських матеріалах, аналізують політику Росії як імперський іредентизм та пропонують пояснення його зв'язків не тільки із воєнною пропагандою, але і дискурсом захисту спадщини.

Під час презентації Микола Гоманюк представить процес творення архіву документування війни та окупації, який включає особисті спостереження під час перебування під окупацією та матеріали представлення пам'ятників і ритуалів у медіях. Такий великий і ґрунтовний масив зібраних джерел дозволив авторам книги запропонувати насичений опис символічної боротьби і нищення, комеморативних та окупаційних практик. Презентація включатиме як обговорення вибраних прикладів та матеріалів польових досліджень, так і теоретичного осмислення ролі символічних просторів у підтримці окупаційних режимів. Одним з фокусів — як книги, так і презентації — є питання, яким чином інструменталізація Другої світової війни сучасною російською пропагандою втілювалася на місцях: як у перетвореннях наявних монументів, так і у зведенні нових.

Подію модеруватиме др. Ірина Склокіна.

Книгу можна прочитати у відкритому доступі за посиланням.

Коли: 18 лютого о 18:30

Де: Конференц-зал Центру міської історії. м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 6

 
Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.