АНОНС: Презентація книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України"

Центр міської історії запрошує 18 лютого у Львові на презентацію книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Monuments and Territory. War Memorials in Russian-Occupied Ukraine" ("Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України") та розмову довкола цієї книги.

Про це інформує Центр міської історії.

Інтервенції у меморіальний ландшафт стали частиною російської окупаційної політики на захоплених територіях України. Ця тема є у фокусі нової книги, написаної у співавторстві двома дослідниками — істориком та соціологом Мішею Ґабовічем (Майнц, Німеччина) та соціологом Миколою Гоманюком (Херсон, Україна). Дослідники зосередилися на комеморативному ландшафті, який складається з десятків тисяч пам'ятників переважно у невеликих містах і селах. Створені у різних політичних контекстах, вони увічнюють пам'ять, зокрема, про воєнні конфлікти ХХ століття та відображають різні та змінні комемораційні політики. В основному, це радянські пам'ятники про Другу світову війну, але і також про Першу світову, революції та військові конфлікти після 1917 року, та про пізнішу війну у Афганістані. Серед пам'ятників є і ті, що з'явились після 2014 і вшановували загиблих у війні з Росією до 2022.

У час російської окупації деякі з цих меморіалів було зруйновано, деякі відреставровано чи змінено. Водночас були побудовані нові пам'ятники на тлі безперервних бойових дій. У книзі автори показують, як російська окупаційна влада використовує військові меморіали у незліченних пропагандистських матеріалах, аналізують політику Росії як імперський іредентизм та пропонують пояснення його зв'язків не тільки із воєнною пропагандою, але і дискурсом захисту спадщини.

Під час презентації Микола Гоманюк представить процес творення архіву документування війни та окупації, який включає особисті спостереження під час перебування під окупацією та матеріали представлення пам'ятників і ритуалів у медіях. Такий великий і ґрунтовний масив зібраних джерел дозволив авторам книги запропонувати насичений опис символічної боротьби і нищення, комеморативних та окупаційних практик. Презентація включатиме як обговорення вибраних прикладів та матеріалів польових досліджень, так і теоретичного осмислення ролі символічних просторів у підтримці окупаційних режимів. Одним з фокусів — як книги, так і презентації — є питання, яким чином інструменталізація Другої світової війни сучасною російською пропагандою втілювалася на місцях: як у перетвореннях наявних монументів, так і у зведенні нових.

Подію модеруватиме др. Ірина Склокіна.

Книгу можна прочитати у відкритому доступі за посиланням.

Коли: 18 лютого о 18:30

Де: Конференц-зал Центру міської історії. м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 6

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.