Лауреатом Премії Шевельова 2024 року став письменник Мирослав Лаюк

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2024 року отримав письменник Мирослав Лаюк за збірку репортажів та есеїв "Бахмут".

Про це повідомляє Читомо.

Імена переможців традиційно оголосили 17 грудня, в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Церемонія відбулася в Києво-Могилянській бізнес-школі.

Лаюк із фотографом Данилом Павловим провів кілька місяців узимку та в березні 2023 року, у період найінтенсивніших боїв за Бахмут, разом з військовими. Книга, яка вийшла у видавництві Ukraїner, складається з двох частин. Перша — це репортажі про військових які воювали на передовій. Друга складається з есеїв про історію міста Бахмут і культурну спадкоємність.

"Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент", – сказав у своїй промові Мирослав Лаюк.

Володарем спеціальної відзнаки капітули у 2024 році став Василь Махно ("Кури не літають", Видавництво Старого Лева). Його відзначили "за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння". 

Під час церемонії також вручилили спеціальну відзнаку Радіо Культура, якою редакція нагороджує українських авторів за майстерність і новаторство в жанрі есею. Нагородою у цій номінації стало створення радіоверсії твору, яка прозвучить в етері радіо. Відзнаку отримав Станіслав Асєєв ("Мельхіоровий слон або Людина, яка думала", видавництво "Чорна гора")

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року Українським ПЕН, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Видавництвом "Дух і Літера", Центром юдаїки, Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику.

У 2023 році Премію імені Юрія Шевельова отримав письменник Олександр Михед за книжку "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення". 2021 року лавреатом Премії імені Юрія Шевельова став Андрій Бондар, 2022-го — історик Андрій Павлишин.

 
Мирослав Лаюк отримує премію Шевельова, 17 грудні 2024 року
PEN Ukraine /Кирило Русанівський

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.