У Полтаві демонтують два пам'ятники Петру І

Полтавська міська влада погодила демонтаж та перенесення двох пам'ятників Петру І – на території музею Полтавської битви та на місці його відпочинку біля Спаської церкви.

Про це повідомляє інтернет-видання "Полтавщина".

Відповідне рішення ухвалили 20 лютого на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради. Наразі невідомо, куди саме будуть перенесені демонтовані пам'ятники. Кошти на перенесення надасть невідомий меценат.

Крім того, знімуть інформаційну табличку з пам'ятника коменданту фортеці Олексію Келіну та захисникам Полтави.

"Ці об'єкти не були створені для вшанування Полтави чи її жителів. Вони були маркерами імперського контролю, частиною російської пропаганди, що десятиліттями викривляла нашу історію. Україна протистоїть російській агресії не лише на полі бою, а й у сенсовому полі. Позбуваючись імперських символів, ми повертаємо собі власну історію та ідентичність. Полтава — місто української пам'яті, а не чужих колоніальних наративів!", - розповіла секретар виконкому Катерина Ямщикова.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.