У Львові з’являться вулиці на честь Петра Франка, Дарії Гусяк та Надії Мудрої

У Львівській області декомунізували 134 вулиці.

Про це пише zaxid.net.

Зокрема, у Львові з'являться нові назви вулиць на честь льотчика УГА Петра Франка, останньої зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк та членкині ОУН Надії Мудрої, а також науковців Любомира Романкова та Ігоря Юхновського:

  • Татарбунарська – Петра Франка,
  • Червона – Любомира Романкова,
  • Професора Петра Буйка – Професора Ігоря Юхновського,
  • Юрія Смолича – Надії Мудрої,
  • Амвросія Бучми – Анатолія Лупиноса;
  • Таманська – Дарії Гусяк,
  • Андрія Волощака – Генерала Миколи Арсенича,
  • площа Липнева – площа Берестейської унії.

Деякі вулиці населених пунктів Львівщини названі на честь новітніх героїв війни – Тараса Матвіїва, Андрія Гергерта, Дмитра Пащука, Василя Задорожного. Зовсім новими назвами вулиць, які раніше не вживались, є також Українських волонтерів (с. Вовчатичі Стрийського району), Сил оборони України (с. Добрівляни Стрийського району), Військових медиків (с. Юшківці Стрийського району), Іноземних добровольців (Миколаїв і Жовква), Збройних сил України (с. Сокільники і с. Смереків), Сил територіальної оборони (с. Черляни).

Ознайомитися з новими назвами усіх 134 вулиць можна тут.

 
Мурал на честь Петра Франка у Львові

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.