У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям

Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.

"Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?" — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія. 

Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа "Куншт", у співпраці з інтернет-порталом "Моя наука" та проєктом "Українські вчені на війні". Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу "Моя наука", і Христина Семерин, літературознавиця й публіцистка.

Серед імен: 

– Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;

– Валентина Радзимовська, біологиня;

– Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;

– Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;

– Лев Шубников, фізик низьких температур;

– Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;

– Ганна Закревська, геологиня;

– Біжан Шаропов, біолог, популяризатор науки;

– Василь Кладько, фізик;

– Людмила Шевцова, біологиня.

"Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін", - зазначив директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.

Виставка триватиме з 10 лютого по 10 березня у Harvard Science Centre (1 Oxford St, Cambridge, MA) та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).

Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа "Куншт" і Фундації ЗМІН у співпраці з "Моя наука", "Українські вчені на війні" та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.