Будівлю на території Києво-Печерської лаври повернули державі

27 лютого корпус №19 Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" остаточно повернули у державну власність.

Про це повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Виконання рішення Верховного суду про звільнення приміщення громадською організацією "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) здійснили державні виконавці за участю правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку.

"У цьому приміщенні будуть працювати реставратори та фахівці із захисту та збереження культурної спадщини, яким зараз не вистачає місця для роботи. Виконання рішення суду спрямоване на реалізацію стратегічних завдань зі збереження та ефективного використання об'єктів культурної спадщини", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

Корпус № 19, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, перебуває у державній власності та знаходиться на балансі національного заповідника.

З 1996 року приміщення було передане УТОПІК у безоплатне користування для розміщення фондів Національного музею народної архітектури та побуту України, а частину корпусу УТОПІК використовувало для своєї діяльності, яка не пов'язана з розміщенням фондів.

Пізніше, у квітня 2023 року, на виконання постанови Кабінету міністрів було скасовано рішення про передачу корпусу в користування УТОПІК, але громадська організація звернулася до Господарського суду, який ухвалив рішення на її користь.

Проте 9 жовтня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу за позовом Національного заповідника, скасувавши передачу приміщення.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.