Будівлю на території Києво-Печерської лаври повернули державі

27 лютого корпус №19 Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" остаточно повернули у державну власність.

Про це повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Виконання рішення Верховного суду про звільнення приміщення громадською організацією "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) здійснили державні виконавці за участю правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку.

"У цьому приміщенні будуть працювати реставратори та фахівці із захисту та збереження культурної спадщини, яким зараз не вистачає місця для роботи. Виконання рішення суду спрямоване на реалізацію стратегічних завдань зі збереження та ефективного використання об'єктів культурної спадщини", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

Корпус № 19, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, перебуває у державній власності та знаходиться на балансі національного заповідника.

З 1996 року приміщення було передане УТОПІК у безоплатне користування для розміщення фондів Національного музею народної архітектури та побуту України, а частину корпусу УТОПІК використовувало для своєї діяльності, яка не пов'язана з розміщенням фондів.

Пізніше, у квітня 2023 року, на виконання постанови Кабінету міністрів було скасовано рішення про передачу корпусу в користування УТОПІК, але громадська організація звернулася до Господарського суду, який ухвалив рішення на її користь.

Проте 9 жовтня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу за позовом Національного заповідника, скасувавши передачу приміщення.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.