АНОНС: Урочисте відкриття меморіальної дошки на честь князя Костянтина Острозького

Меморіальну дошку встановлять на фасаді Успенського собору.

Упродовж серпня у Києво-Печерській лаврі відзначатимуть 950 років від закладення Успенського собору

Цьогоріч виповнюється 950 років від часу закладення Успенського собору.

У Києво-Печерській лаврі оцифрують 15 тисяч об’єктів за допомогою обладнання зі США

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» планують оцифрувати до 12 000 культурних об’єктів та 2500 документів з фондів заповідника за допомоги обладнання, переданого американською компанією «Digital Transitions».

У Києво-Печерській лаврі вперше помоляться за упокій Івана Мазепи

11 червня в день Всіх святих у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, яка була збудована коштом Івана Мазепи, відбудеться богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму.

У Києво-Печерській лаврі розпочали 3D-сканування церкви XII століття

7 червня у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» розпочали Digital-проєкт у сфері 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви.

Новим очільником Києво-Печерської лаври призначили Максима Остапенка

Раніше Максим Остапенко займав посаду генерального директора Національного заповідника “Хортиця”

Юрій Юзич: Про Києво-Печерську лавру і її братію

19(6) грудня 1917 року збори ченців Києво-Печерської Лаври, під головуванням архімандрита Климентія (Жеретієнка) та секретарюванням монаха Тертія підтримали Українську православну раду, визнали Центральну раду і вирішили спрямувати на українізацію церкви стільки коштів Лаври, скільки буде можливо

ЦДІАК оприлюднює цифрові копії документів Києво-Печерської Лаври XVII-XVIII століть

Центральний державний історичний архів у Києві оцифрував та оприлюднив вотчинні справи із фонду 128 "Києво-Печерська лавра"

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Фотографії Києва 1918 року з німецького альбому

Як виглядав Київ наприкінці березня-початку квітня 1918 року, можна побачити на цих фотографіях. Вони зроблені невідомим німцем або австрійцем, про що свідчать підписи тогочасною німецькою.