У Києво-Печерській лаврі оцифрують 15 тисяч об’єктів за допомогою обладнання зі США

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» планують оцифрувати до 12 000 культурних об’єктів та 2500 документів з фондів заповідника за допомоги обладнання, переданого американською компанією «Digital Transitions».

Про це йшлося під час брифінгу за участі представників компанії "Digital Transitions" та адміністрації НЗ "Києво-Печерська лавра", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"З війною зросли загрози для культурної спадщини. Тож постала необхідність зберігати своє культурне надбання для того, щоб надалі популяризувати українську культуру в Європі та світі. І завдяки допомозі партнерів, ми зможемо реалізувати цілі по збереженню надбання", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

Водночас партнер і співзасновник Digital Transitions Пітер Сігель розповів, що свою програму з допомоги в цифровізації компанія запустила в Україні взимку 2022 року. За його словами, основним завдання програми є збереження культурних об'єктів у таких установах, як заповідник шляхом передачі обладнання для оцифрування та забезпечення навчання для співробітників.

Він зауважив, що наприкінці 2022 року компанія та працівники Лаври відібрали 15 тис. об'єктів для оцифрування. Для них у позику на 6 місяців Digital Transitions передала повністю оснащену репрографічну систему з обладнанням для створення зображень з високою роздільною здатністю.

Кураторка проєкту й головна хранителька фондів НЗ "Києво-Печерська лавра" Ірина Мартинюк зазначила, що передусім оцифрують об'єкти 17-19 ст, зокрема, ікони, гравюри, дерев'яні рельєфні кліше, креслення, тематично пов'язані з Києвом та Лаврою.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".