IN MEMORIAM: Відійшов у вічність художник-графік Василь Чебаник

На 92 році життя помер український художник-графік, автор шрифту Рутенія і лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник.

Про це сповістила Національна академія мистецтв України.

"13-го березня на 92 році пішов з життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким", — йдеться у повідомленні.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року у селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Василь Чебаник - заслужений діяч мистецтв України. Працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації. Створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лауреатом Шевченківської премії за проєкт "Графіка української мови" 2019 року.

Станом на 2021 рік було створено 45 шрифтів для української абетки, зокрема і шрифту Рутенія, який прикрашає Конституцію України. Шрифти, розроблені Василем Чебаником, використовує Верховна Рада України, Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де він працював завідувачем кафедри графічних мистецтв та графічного дизайну, Національний університет Києво-Могилянська академія.

Серед відомих творів, до яких Чебаник створив ілюстрації: Камінний господар і Досвітні вогні Лесі Українки (1965), Собор паризької Богоматері Віктора Гюго (1976), Нічні роздуми старого майстра Миколи Бажана (1976), Так ніхто не кохав Володимира Сосюри (1987), Дорога болю Василя Стуса (1990) та ін.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.