IN MEMORIAM: Відійшов у вічність художник-графік Василь Чебаник

На 92 році життя помер український художник-графік, автор шрифту Рутенія і лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник.

Про це сповістила Національна академія мистецтв України.

"13-го березня на 92 році пішов з життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким", — йдеться у повідомленні.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року у селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Василь Чебаник - заслужений діяч мистецтв України. Працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації. Створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лауреатом Шевченківської премії за проєкт "Графіка української мови" 2019 року.

Станом на 2021 рік було створено 45 шрифтів для української абетки, зокрема і шрифту Рутенія, який прикрашає Конституцію України. Шрифти, розроблені Василем Чебаником, використовує Верховна Рада України, Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де він працював завідувачем кафедри графічних мистецтв та графічного дизайну, Національний університет Києво-Могилянська академія.

Серед відомих творів, до яких Чебаник створив ілюстрації: Камінний господар і Досвітні вогні Лесі Українки (1965), Собор паризької Богоматері Віктора Гюго (1976), Нічні роздуми старого майстра Миколи Бажана (1976), Так ніхто не кохав Володимира Сосюри (1987), Дорога болю Василя Стуса (1990) та ін.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.