На вході до Меморіалу вічної слави в Києві замінили 1941 рік на 1939

На вході до Меморіалу вічної слави в Києві відновили правдиву дату початку Другої світової війни – 1939 рік.

Про це повідомив колишній керівник УІНП Антон Дробович.

"Продовжуємо виправляти імена, доводити до кінця справи, розпочаті ще в УІНП і повертати правду в наші міста. Цього разу йдеться про вхідну групу Меморіалу вічної слави у Києві та відновлення правдивого датування Другої світової війни. Done", – написав Антон Дробович.

Усі роботи оплатив анонімний меценат. Просторові цифрові моделі цифр "3" та "9", так щоб вони точно відповідали наявному шрифту на меморіалі, розробив дизайнер Богдан Гдаль.

"Думаю, що це гідне продовження його справи, розпочатої ще з розробки крутих написів на станціях метро "Звіринецька" та "Площа Українських героїв"", - нагадав Дробович.

Антон Дробович також висловив вдячність посадовцям КМДА "за оперативне сприяння і відкритість до співпраці". А також Міністерству культури та стратегічних комунікацій України за погодження робіт.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.