Активісти закликають зупинити будівництво на місці Палацу гетьмана Розумовського

На території об'єкту археологічної спадщини - фундаментів Палацу Кирила Розумовського VХІІІ століття відновились будівельні роботи.

Про це повідомив пам'яткоохоронець Дмитро Перов.

"Попри відкрите кримінальне провадження ТОВ "Собі" відновив роботи з будівництва офісного центру, за адресою: вул. Мазепи, 3в. Тут, на початку минулого року віднайшли унікальну археологічну знахідку - фундаменти палацу останнього українського гетьмана, Кирила Розумовського. Тоді ж будь-які роботи на обʼєкті зупинили, а Національна поліція України відкрила кримінальне провадження", - написав на своїй сторінці у Фейсбук 14 лютого Дмитро Перов.

Силами місцевих мешканців самовільне будівництво на фундаменті Палацу гетьмана Кирила Розумовського 1799 року призупинили, але забудовник встиг пошкодити стіну Інженерних служб Київської фортеці 1853 року, що розташована на території памʼятки.

Задля уникнення подібних ситуацій на майбутнє заплановано демонтаж будівельного паркану довколо памʼятки. Також активісти створили петицію про зупинення будівниутва на місці палацу.

Натомість, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що пам'ятці нічого не загрожує, а на місці ведуться підготовчі роботи до реставрації:

"Наразі розпочато підготовчі роботи до проведення реставраційно-протиаварійних робіт на пам'ятці. Залишки фундаментів буде музеєфіковано та відкрито доступ для жителів та гостей міста", — пояснили у ДОКС.

Кирило Розумовський - останній гетьман козацької України (1750-1764). У 1780-х роках на території Печерської фортеці у Києві він будує розкішний палац, який надалі будуть ввжати втраченим. Лише в березні 2024 року під час проведенні земляних робіт його дивовижним чином віднайдуть археологи у дворі одного зі столичних будинків на вулиці Івана Мазепи, 3-В. Після детальних досліджень і порівняння карт - гіпотеза щодо автентичності знахідки підтвердилася. Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис із вимогою повністю зупинити роботи, а Київська міська прокуратура відкрила кримінальну справу. 

Фундаменти Палац гетьмана Кирила Розумовського - є унікальною археологічною знахідкою. Це єдиний, збережений до сьогодні, фрагмент козацької палацової архітектури на території міста Києва. 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.