АНОНС: Науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?"

Кафедрa історії Національного університету Києво-Могилянська академія спільно з Українським товариством дослідження XVIII cт. проведуть науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?".

Про це інформує Українське товариство з дослідження XVIII століття.

Програма науково-практичного семінару "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?":

Віктор Горобець (Інститут історії України Національної Академії наук України). Чому Гетьманщина насправді важлива для для українського історичного наративу? Думка з поза меж університетської ойкумени

Олексій Сокирко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Історія Гетьманщини, чи історія ранньомодерної України?

Сергій Багро (Національний університет Києво-Могилянська академія/ Національний музей "Софія Київська"). "Гетьманщина", "Гетьманат" та "Українське гетьманство": особливості розуміння історіографічних назв козацької держави

Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Місце інтелектуально-культурної проблематики в навчальному курсі "Історія Гетьманщини"

Ігор Кондратьєв (Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка). Декомунізація і Гетьманщина. Історія перейменувань деяких топонімів (на досвіді Чернігівської області)

Вадим Назаренко (Національний музей народної архітектури та побуту України). Досвід репрезентації історії Гетьманщини у виставковій і екскурсійній роботі Національного музею архітектури та побуту України

Володимир Маслійчук (Національний університет Києво-Могилянська академія). Як розглядати "Гетьманщину" в курсах історії північної Євразії і українського націєтворення

Олександр Сухомлин (Університет митної справи і фінансів, м. Дніпро). Взаємини із Запорожжям як складова університетського курсу історії Гетьманщини (питання місця в українському світі, міграцій людності, кар'єрних стратегій)

Ігор Сердюк (Київська школа економіки/ Центр перспективних досліджень (CAS Sofia)). (Пост) Гетьманщина в університетській дидактиці та застосування сучасних інформаційних технологій

Коли: 26 березня 2025 р., початок о 10:00

Де: Музей Національного університету Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, вхід через 1-й корпус і плац)

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.