У Києві планують створити Музей монументальної пропаганди СРСР

Національний комплекс "Експоцентр України" оголосив конкурс на дослідження радянської спадщини ВДНГ, що стане основою для створення Музею пропаганди

Про це повідомили на сайті ВДНГ.

У конкурсі можуть взяти участь експерти з досвідом роботи з культурною спадщиною, а також дослідники, які реалізовували візуальні та аналітичні проєкти, присвячені культурі та мистецтву СРСР.

"Вони надаватимуть професійні рекомендації щодо переосмислення комплексу в межах процесів декомунізації та деколонізації, що допоможе сформувати концепцію майбутнього музею", - пояснили в заяві "Експоцентру України".

Ідея створення музею виникла ще у 2016 році. З 2014 року в Україні розпочався процес декомунізації, а з 2022 року активно розгортається процес деколонізації. Зазначається, що ще у 2008 році 19 об'єктів "Експоцентру" внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток як комплексну пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення. А у 2021 році кабінет міністрів змінив її статус на національний.

"Дослідження радянської історії ВДНГ та створення Музею монументальної пропаганди допоможе поєднати охоронну спадщину з її переосмисленням. Адже радянська історія комплексу закладена в його архітектурі: павільйони, споруди та символіка вже є частиною майбутньої експозиції. Ці пам'ятки не зазнали змін в радянський період — вони від початку створювалися саме такими. Саме тому ВДНГ є логічним місцем для музею", - зазначили на сайті ВДНГ.

Національний комплекс "Експоцентр України" — єдина державна виставкова установа України. Тут проходять міжнародні та національні виставки і ярмарки, організовують культурні фестивалі.

З умовами участі у мистецькому конкурсі "Дослідження історії та концепції ВДНГ як типу радянського ідеологічного простору" можна ознайомитися за посиланням.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.