У Києві планують створити Музей монументальної пропаганди СРСР

Національний комплекс "Експоцентр України" оголосив конкурс на дослідження радянської спадщини ВДНГ, що стане основою для створення Музею пропаганди

Про це повідомили на сайті ВДНГ.

У конкурсі можуть взяти участь експерти з досвідом роботи з культурною спадщиною, а також дослідники, які реалізовували візуальні та аналітичні проєкти, присвячені культурі та мистецтву СРСР.

"Вони надаватимуть професійні рекомендації щодо переосмислення комплексу в межах процесів декомунізації та деколонізації, що допоможе сформувати концепцію майбутнього музею", - пояснили в заяві "Експоцентру України".

Ідея створення музею виникла ще у 2016 році. З 2014 року в Україні розпочався процес декомунізації, а з 2022 року активно розгортається процес деколонізації. Зазначається, що ще у 2008 році 19 об'єктів "Експоцентру" внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток як комплексну пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення. А у 2021 році кабінет міністрів змінив її статус на національний.

"Дослідження радянської історії ВДНГ та створення Музею монументальної пропаганди допоможе поєднати охоронну спадщину з її переосмисленням. Адже радянська історія комплексу закладена в його архітектурі: павільйони, споруди та символіка вже є частиною майбутньої експозиції. Ці пам'ятки не зазнали змін в радянський період — вони від початку створювалися саме такими. Саме тому ВДНГ є логічним місцем для музею", - зазначили на сайті ВДНГ.

Національний комплекс "Експоцентр України" — єдина державна виставкова установа України. Тут проходять міжнародні та національні виставки і ярмарки, організовують культурні фестивалі.

З умовами участі у мистецькому конкурсі "Дослідження історії та концепції ВДНГ як типу радянського ідеологічного простору" можна ознайомитися за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.