На Майдані Незалежності відкрили Алею памʼяті

На Майдані Незалежності у Києві відкрили Алею Памʼяті на честь полеглих воїнів батальйону "Вовки Да Вінчі".

Про це повідомив Окремий батальйон Вовки Да Вінчі.

Під час події їхні родини мали змогу підписати прапори батальйону іменами, які увіковічнені в історії — ці прапори майорітимуть на Майдані Незалежності як символ незламності та вдячності.

"Меморіалізація — це спосіб не дати часу стерти обличчя, голос, усмішку тих, кого забрала війна. Це наш спосіб сказати: "Ми пам'ятаємо. І завжди будемо пам'ятати". Бо немає більшої жертви, ніж життя, віддане за інших. І немає більшого болю, ніж втратити рідну людину у боротьбі за правду", - йдеться на сторінці у Фейсбук батальйону Вовки Да Вінчі.

У батальйоні наголосили, що таким чином прагнуть вшанувати кожного, хто віддав життя за Україну:

"Важливо, щоб кожне ім'я звучало, щоб кожна історія жила. Щоби діти знали, що їхні батьки — герої. Щоби батьки знали: їхніх дітей не забули. Щоби всі ми пам'ятали — свобода ніколи не буває безплатною".

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.