АНОНС: Публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)"

14 травня у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем на тему: "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)".

Про це повідомили у прес-службі Музею "Голоси Мирних".

Війна росії проти України стала найбільш задокументованою в історії людства. В Україні сформувалися десятки ініціатив, які фіксують події і з 2014, і з 2022 року. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється питання, як систематизувати й зберігати цей масив даних, а також хто саме цим має займатися.

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ініціює запуск платформи для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

Цикл публічних інтерв'ю відкриє Антон Дробович — науковець, громадський діяч і керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської Школи Економіки.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови будемо шукати відповіді на такі питання:

—⁠ ⁠Для чого потрібний Національний депозитарій документів про війну?

—⁠ ⁠Чим відрізняється документування від архівування? Які організації займаються цими справами в Україні і які фахові акценти вони мають?

—⁠ ⁠Як організувати процес та знайти консенсус організаціям, причетним до архівування та документування?

— ⁠Хто і як має фінансувати платформу збереження пам'яті про війну? Переваги і ризики приватного фінансування.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних".

Реєстрація за посиланням.

Коли: 14 травня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.