"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

Внаслідок ракетного удару по Великому Бурлуку на Харківщині пошкоджено архівні установи

Внаслідок обстрілів РФ 26 лютого по Великому Бурлуку на Харківщині пошкоджено будівлі архівних установ.

ЦДІАК України презентував документальну виставку до 190-річчя з дня народження Володимира Антоновича

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну онлайн виставку до 190-річчя з дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича.

У Миколаєві оцифрують листівки і фотографії кінця XIX — першої половини XX століття

У Миколаєві оцифрують понад 1000 старих листівок і фотографій кінця 19 — першої половини 20 століття з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

З нагоди 140-річччя від дня народження Наталі Полонської-Василенко презентували підбірку її фото і документів

Центральний державний історичний архів України презентував підбірку документів історика, археолога та архівіста Наталі Полонської-Василенко.

Державний архів Волинської області оприлюднив 150 кримінальних справ за 1939-1989 роки

На сайті Державного архіву Волинської області в рубриці "Електронний архів" оприлюднили ще 150 кримінальних справ несудових органів за 1939-1989 роки.

Архів у Івано-Франківську оцифрує періодику ЗУНР

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає новий проєкт з оцифрування найдавніших періодичних видань, що зберігають в бібліотечних фондах архіву.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

8 лютого у Музеї української діаспори відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Осип Бойдуник. Незмінний учасник Великих зборів ОУН

На Першому конгресі українських націоналістів, що проходив у Відні 28 січня – 3 лютого 1929 року проголосили ОУН. Учасником тієї історичної події, а невдовзі і всіх наступних Великих зборів ОУН, що відбувалися за його життя, був Осип Бойдуник. У розсекречених документах в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України він проходить під оперативним псевдо "Ярий".

Державі передали архів президента УНР у екзилі Миколи Плав’юка

У Києві відбулася презентація нового надходження документів президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

АНОНС: презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів

У Львові 5 січня відбудеться презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів на єдиній платформі «Міжнародний пошуковий портал».

Національна академія наук України оцифрували й оприлюднили архів етнографа Федора Вовка

Науковий Архів ІА НАН України оцифрував й оприлюднив архів Федора (Хведора) Вовка – відомого українського антрополога й етнографа.

Як нквд ссср "загубив" Володимира Симиренка

Як не старалася радянська влада, не вдалося відправити у небуття назву славетного симиренківського сорту яблуні "Ренет Симиренка". Після розстрілу вченого сорт перейменували на "Зеленка Вуда". Саме Володимир Симиренко фактично дав путівку в життя цьому сорту, зразок якого виріс у саду діда Платона Федоровича, а ретельно дослідив і описав його батько – корифей садівничої науки Левко Платонович.