АНОНС: Публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)"

14 травня у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем на тему: "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)".

Про це повідомили у прес-службі Музею "Голоси Мирних".

Війна росії проти України стала найбільш задокументованою в історії людства. В Україні сформувалися десятки ініціатив, які фіксують події і з 2014, і з 2022 року. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється питання, як систематизувати й зберігати цей масив даних, а також хто саме цим має займатися.

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ініціює запуск платформи для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

Цикл публічних інтерв'ю відкриє Антон Дробович — науковець, громадський діяч і керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської Школи Економіки.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови будемо шукати відповіді на такі питання:

—⁠ ⁠Для чого потрібний Національний депозитарій документів про війну?

—⁠ ⁠Чим відрізняється документування від архівування? Які організації займаються цими справами в Україні і які фахові акценти вони мають?

—⁠ ⁠Як організувати процес та знайти консенсус організаціям, причетним до архівування та документування?

— ⁠Хто і як має фінансувати платформу збереження пам'яті про війну? Переваги і ризики приватного фінансування.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних".

Реєстрація за посиланням.

Коли: 14 травня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".