АНОНС: Публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)"

14 травня у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем на тему: "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)".

Про це повідомили у прес-службі Музею "Голоси Мирних".

Війна росії проти України стала найбільш задокументованою в історії людства. В Україні сформувалися десятки ініціатив, які фіксують події і з 2014, і з 2022 року. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється питання, як систематизувати й зберігати цей масив даних, а також хто саме цим має займатися.

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ініціює запуск платформи для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

Цикл публічних інтерв'ю відкриє Антон Дробович — науковець, громадський діяч і керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської Школи Економіки.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови будемо шукати відповіді на такі питання:

—⁠ ⁠Для чого потрібний Національний депозитарій документів про війну?

—⁠ ⁠Чим відрізняється документування від архівування? Які організації займаються цими справами в Україні і які фахові акценти вони мають?

—⁠ ⁠Як організувати процес та знайти консенсус організаціям, причетним до архівування та документування?

— ⁠Хто і як має фінансувати платформу збереження пам'яті про війну? Переваги і ризики приватного фінансування.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних".

Реєстрація за посиланням.

Коли: 14 травня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.