АНОНС: Публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)"

14 травня у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв'ю з Антоном Дробовичем на тему: "Як зберегти правду про війну? Ідея Національного депозитарію (архіву)".

Про це повідомили у прес-службі Музею "Голоси Мирних".

Війна росії проти України стала найбільш задокументованою в історії людства. В Україні сформувалися десятки ініціатив, які фіксують події і з 2014, і з 2022 року. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється питання, як систематизувати й зберігати цей масив даних, а також хто саме цим має займатися.

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ініціює запуск платформи для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

Цикл публічних інтерв'ю відкриє Антон Дробович — науковець, громадський діяч і керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської Школи Економіки.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови будемо шукати відповіді на такі питання:

—⁠ ⁠Для чого потрібний Національний депозитарій документів про війну?

—⁠ ⁠Чим відрізняється документування від архівування? Які організації займаються цими справами в Україні і які фахові акценти вони мають?

—⁠ ⁠Як організувати процес та знайти консенсус організаціям, причетним до архівування та документування?

— ⁠Хто і як має фінансувати платформу збереження пам'яті про війну? Переваги і ризики приватного фінансування.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних".

Реєстрація за посиланням.

Коли: 14 травня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.