АНОНС: Показ та обговорення фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

22 липня у Львові відбудеться показ та обговорення історичного художнього фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів", знятого на основі реальних подій 1933 року.

Історична драма "Лемик" розповідає про події, що сталися у Львові восени 1933 року. Головний герой стрічки – 18-річний студент Львівського університету та член ОУН Микола Лемик – здійснив атентат на представника радянського консуляту, щоб привернути увагу світу до штучного Голодомору в Україні. Постать Миколи Лемика - символ незламності українського духу, що не боїться стати проти імперії заради свого народу.

Режисером фільму став військовий капелан отець Михайло Греділь. Автор сценарію – Тарас Антипович, відомий за фільмом "Чорний ворон" і серіалом "І будуть люди". У головній ролі – актор Назар Бонящук. Зйомки проходили у Львові, Городку, Комарно, селі Нагуєвичі. 

Стрічку створено кіностудією громадської організації "Апостольська Чота" за підтримки Львівської ОВА, Городоцької територіальної громади, а також небайдужих людей. У 2021 році в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства на його створення виділили 100 тис. грн.

Де: Львівський Фотомузей (Львівський палац мистецтв, вул. Коперника, 17) 

Коли: 22 липня о 18.00

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.