АНОНС: Показ та обговорення фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

22 липня у Львові відбудеться показ та обговорення історичного художнього фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів", знятого на основі реальних подій 1933 року.

Історична драма "Лемик" розповідає про події, що сталися у Львові восени 1933 року. Головний герой стрічки – 18-річний студент Львівського університету та член ОУН Микола Лемик – здійснив атентат на представника радянського консуляту, щоб привернути увагу світу до штучного Голодомору в Україні. Постать Миколи Лемика - символ незламності українського духу, що не боїться стати проти імперії заради свого народу.

Режисером фільму став військовий капелан отець Михайло Греділь. Автор сценарію – Тарас Антипович, відомий за фільмом "Чорний ворон" і серіалом "І будуть люди". У головній ролі – актор Назар Бонящук. Зйомки проходили у Львові, Городку, Комарно, селі Нагуєвичі. 

Стрічку створено кіностудією громадської організації "Апостольська Чота" за підтримки Львівської ОВА, Городоцької територіальної громади, а також небайдужих людей. У 2021 році в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства на його створення виділили 100 тис. грн.

Де: Львівський Фотомузей (Львівський палац мистецтв, вул. Коперника, 17) 

Коли: 22 липня о 18.00

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.