У Києві вшанують пам’яті провідника ОУН Олега Ольжича

10 червня у Києві відбудеться вшанування пам’яті провідника ОУН Олега Ольжича.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба (Олег Ольжич) загинув у німецькому концтаборі "Заксенхаузен" у ніч з 9 на 10 червня 1944 року.

"У "Заксенхаузені" тривали безкінечні допити, які проводилися переважно вночі, щоб не дати йому можливості спати. Олег Ольжич перебував в одиночній камері з твердими нарами. Він був закутий у ланцюги до підлоги. Міг тільки сидіти або лежати на нарах. Ольжич не витримав тортур.

Коли у жовтні 1944 року Андрія Мельника з дружиною німці звільнили з концтабору, він нагадав коменданту "Заксенгаузена" Кейднелю про його обіцянку передати йому прах Ольжича для захоронення. Однак німець свого слова так і не дотримав. А тому існує велика ймовірність, що прах великого українця як і прах інших в'язнів "Заксенхаузена" відвезли на фабрику з виробництва мила", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Богдан Червак.

Вшанування пам'яті провідника ОУН Олега Ольжича відбудеться 10 червня о 12.00 у Києві біля меморіальної дошки, встановленої на київському будинку по вул. Павла Скоропадського, 15.

 

Теми

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.