У Києві вшанують пам’яті провідника ОУН Олега Ольжича

10 червня у Києві відбудеться вшанування пам’яті провідника ОУН Олега Ольжича.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба (Олег Ольжич) загинув у німецькому концтаборі "Заксенхаузен" у ніч з 9 на 10 червня 1944 року.

"У "Заксенхаузені" тривали безкінечні допити, які проводилися переважно вночі, щоб не дати йому можливості спати. Олег Ольжич перебував в одиночній камері з твердими нарами. Він був закутий у ланцюги до підлоги. Міг тільки сидіти або лежати на нарах. Ольжич не витримав тортур.

Коли у жовтні 1944 року Андрія Мельника з дружиною німці звільнили з концтабору, він нагадав коменданту "Заксенгаузена" Кейднелю про його обіцянку передати йому прах Ольжича для захоронення. Однак німець свого слова так і не дотримав. А тому існує велика ймовірність, що прах великого українця як і прах інших в'язнів "Заксенхаузена" відвезли на фабрику з виробництва мила", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Богдан Червак.

Вшанування пам'яті провідника ОУН Олега Ольжича відбудеться 10 червня о 12.00 у Києві біля меморіальної дошки, встановленої на київському будинку по вул. Павла Скоропадського, 15.

 

Теми

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.