День Незалежності України у Польщі. Програма заходів

23 і 24 серпня у Польщі відзначать 34-ту річницю проголошення незалежності України.

Про це інформує ua.pl.

ВАРШАВА

Покази сучасного українського кінематографа "Кіно-Україна"

Коли: 23 та 24 серпня

Де: Kino Iluzjon (ul. Narbutta 50a, Warszawa)

23 серпня – офіційне відкриття кінопоказів фільмом "Порцелянова війна" (The Porcelain War). Після перегляду відбудеться онлайн-зустріч із режисером Славою Леонтьєвим.

24 серпня – покази художньої стрічки "Мої думки тихі" та анімаційного фільму для дітей "Мавка. Лісова пісня".

Святковий концерт та вручення відзнак полякам, які допомагають Україні

Коли: 24 серпня о 17:00

Де: Plac Zamkowy, Warszawa

ВРОЦЛАВ

Фестиваль до Дня Незалежності

Коли: 24 серпня о 14:00

Де: Wyspa Piasek, Wrocław

ГДАНСЬК

Святкування Дня прапора та Дня Незалежності України

Коли: 23 та 24 серпня

Де: на різних локаціях Гданська

У програмі – урочисте підняття Державного Прапора України, спільна молитва за мир і перемогу України над агресором, урочистості біля пам'ятних місць Гданська, плетіння маскувальної сітки, концерти, кінопокази, екскурсії та ярмарок українських книг.

ЖЕШУВ

DIMFest – Міжкультурний фестиваль до Дня Незалежності України

Коли: 24 серпня з 14:00 до 21:00

Де: Park Papieski, Rzeszów

КАТОВІЦЕ

Святкування Дня Прапора та Дня Незалежності України

Коли: 23 серпня о 15:00

Де: Plac Andrzeja, Katowice

Під час урочистостей розгорнуть 100-метровий прапор України.

КРАКІВ

Флешмоб "Синьо-жовте серцебиття"

Коли: 23 серпня об 11:00

Де: Skwer Wolnej Ukrainy, Kraków

З нагоди Дня Державного Прапора України Генеральне консульство України у Кракові запрошує на урочисту акцію – флешмоб "Синьо-жовте серцебиття" із розгортанням 70-метрового українського прапора.

Учасників просять прийти у вишиванках або одязі жовто-блакитних кольорів, а також із будь-якою іншою традиційною українською символікою – стрічками, браслетами, значками чи прикрасами, які підкреслять вашу національну приналежність.

КОШАЛІН

Благодійний концерт

Коли: 24 серпня о 17:00

Де: Amfiteatr (ul. Piastowska 7, Koszalin)

Під час заходу збиратимуть кошти на обладнання для центру реабілітації ветеранів війни в Івано-Франківську. Спеціальний гість – український гурт Patsyki z Franeka.

ЛЮБЛІН

Відзначення 34-ї річниці Незалежності України

Коли: з 20 до 24 серпня

Де: на різних локаціях Любліна

У програмі – благодійний концерт Тоні Матвієнко та Арсена Мірзояна, відкриття Української книжкової полички, підняття прапорів та спільне виконання гімнів України та Польщі, покладання квітів біля пам'ятника воїнам УНР, а також спільна молитва за мир в Україні. Учасників просять приходити на ці події в національному вбранні.

ОПОЛЕ

Молитва за Україну

Коли: 24 серпня о 10:30

Де: Греко-католицька церква (ul. Grota-Roweckiego 3, Opole)

Тиждень українського мистецтва

Коли: з 20 до 30 серпня

Де: на різних локаціях Познані

На 24 серпня запланований концерт до Дня Незалежності України, який розпочнеться о 16:00 за адресою: ul. Święty Marcin 80/82 (внутрішній двір CK Zamek).

ЩЕЦИН

Дні української культури

Коли: 23 та 24 серпня

Де: Zamek Książąt Pomorskich (ul. Dominikańska 5, Szczecin)

Фестиваль українського борщу

Коли: 24 серпня з 12:00 до 19:00

Де: Park im. Jana Kasprowicza (Psia Polana, ul. ks. Piotra Skargi 15, Szczecin)

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.