Російська пропаганда має бути засуджена, – в УКУ відбулась конференція щодо політики нацистських звинувачень

Історики з України, Німеччини, Польщі, Канади, США, Угорщини, Норвегії, Литви та Австралії долучились до міжнародної конференції «Політика нацистських звинувачень: Радянський союз та антирадянські націоналізми в часи Холодної війни».

Про це інформує УКУ.

Подію організував Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого в Українському католицькому університеті з 6 по 7 жовтня.

"Ця війна ведеться не тільки на полі бою між арміями, а й між наративами та цінностями. Це не тільки битва зброї чи економічної сили, а й битва волі. Тому ми усвідомлюємо, що основою українського опору та української стійкості є не тільки люди зі зброєю, а й представники академічних та культурних кіл, науковці, музиканти, митці", – наголосив ректор УКУ Тарас Добко.

Кай Штруве, доцент східноєвропейської історії в Інституті історії Університету Мартіна Лютера, зазначив, що метою Путіна і Росії у війні є відновлення в певному сенсі Радянського союзу. З одного боку, це означає відновлення контролю над територіями, а з іншого –  відновлення ролі СРСР часів другої половини ХХ століття.

"Очевидно, мета відновлення Радянського союзу в цьому сенсі можлива тільки тому, що не відбулося глибокого критичного осмислення масових злочинів сталінської епохи і радянського режиму в цілому, а також Росії", – наголосив Кай Штруве. 

У Центрі сучасної історії ім. Миколи Гаєвого науковці працюють над дослідженнями у різних напрямках. Один із них стосується німецько-українських відносин. Інший – пропаганди та знань, образу українського націоналізму та пам'яті про радянські і німецькі масові злочини під час Другої світової війни. Ці питання стали актуальними після початку війни у 2014 році, а особливо – після 24 лютого 2022 року. 

"Радянська пропаганда сформувала неправдивий образ українського націоналізму, який є еквівалентом фашизму. І цей образ став дуже корисним для російського імперіалізму: він був інструментом для впливу на міжнародну громадську думку. Радянська пропаганда використовувала ОУН та її лідерів Степана Бандеру для дискредитації будь-яких національних прагнень України", – зазначив професор історії Мартін Шульце Вессель з Університету Людвіга-Максиміліана.

Життя Миколи Гаєвого обірвалося 27 серпня 2024 року під час Курської операції. Героєві назавжди 28. У пам'ять про свого випускника, молодого аспіранта  Український католицький університет започаткував сталий стипендіальний фонд (ендавмент). Нагадаємо, відкриття центру відбулося 17 жовтня 2024 року у Львові. Його спільно заснували Український католицький університет та Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.