У Києві відбудеться всеукраїнський науковий форум до роковин завершення Другої світової війни

16-17 жовтня у Києві відбудеться історичний форум "Друга світова війна: історія, пам’ять, формування сучасних українських наративів".

Про це інформує УІНП.

Проведення форуму є важливим елементом у процесі переосмислення Другої світової війни в контексті національного досвіду та зміцнення історичної свідомості суспільства. Мета організаторів – звернути увагу й критично проаналізувати питання формування та трансформування наративів про війну в українському суспільстві, особливо в умовах сучасної російсько-української війни, їхнє поширення в публічному просторі, а також академічній дискусії та вдосконаленню методик викладання історії у закладах вищої освіти.

Теми панельних дискусій:

- Перша панельна дискусія: "Європа у вирі Другої світової: між історією та пам'яттю". 

- Друга панельна дискусія: "Друга світова війна і Україна: трансформація історичних наративів".

- Третя панельна дискусія: "Історія як зброя: Друга світова війна в контексті російсько-української війни".

- Четверта панельна дискусія: "Друга світова війна в сучасному публічному просторі".

Коли: 16–17 жовтня 2025 року.

Де: 16 жовтня – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60); 17 жовтня – Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ, вул. Лаврська, 27).

Форум відбуватиметься у комбінованому форматі (онлайн/офлайн). Заявлені учасники отримають запрошення для зустрічі на ZOOM платформі. 

Для участі у форумі заповніть, будь ласка, форму

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.