На Черкащині встановили пам’ятник українському льотчику, який воював на боці Китаю проти Японії

У Черкаській області встановили пам’ятник льотчику Григорію Кулішенку, який у роки Другої світової війни воював у Китаї проти Японської імперії.

Про це повідомляє інформаційне агентство "Сіньхуа" та посольство КНР в Україні, пише Громадське.

Церемонія відкриття відбулася на початку вересня в селі Черепин, звідки родом Григорій Кулішенко. Кошти на статую виділило посольство КНР в Україні. Поруч розташована стела з написами китайською, українською та англійською, на якій висічено ім'я Кулішенка та його почесні звання, серед яких "справжній друг китайського народу".

Посол КНР в Україні Ма Шенкунь, який взяв участь у церемонії відкриття, зазначив, що "своїм життям і кров'ю Кулішенко скріпив дружбу між Китаєм і Україною, і китайський народ ніколи його не забуде".

Григорій Кулішенко народився в Черепині на Черкащині. У 1903 році в селянській родині. У 1934-му він закінчив військово-авіаційне училище. Брав участь у випробовуванні бомбардувальника ДБ-3.

У 1939 році за завданням радянського уряду він очолив ескадрилью бомбардувальників у Китаї. 14 жовтня 1939 року після нальоту на японський аеродром у місті Ханькоу літак Кулішенка був пошкоджений. У небі над Ваньчжоу він втратив контроль над судном і разом з іншими членами екіпажу здійснив аварійну посадку на поверхню річки Янцзи. Двоє товаришів Кулішенка змогли доплисти до берега, проте він загинув у віці 36 років.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.