На Черкащині встановили пам’ятник українському льотчику, який воював на боці Китаю проти Японії

У Черкаській області встановили пам’ятник льотчику Григорію Кулішенку, який у роки Другої світової війни воював у Китаї проти Японської імперії.

Про це повідомляє інформаційне агентство "Сіньхуа" та посольство КНР в Україні, пише Громадське.

Церемонія відкриття відбулася на початку вересня в селі Черепин, звідки родом Григорій Кулішенко. Кошти на статую виділило посольство КНР в Україні. Поруч розташована стела з написами китайською, українською та англійською, на якій висічено ім'я Кулішенка та його почесні звання, серед яких "справжній друг китайського народу".

Посол КНР в Україні Ма Шенкунь, який взяв участь у церемонії відкриття, зазначив, що "своїм життям і кров'ю Кулішенко скріпив дружбу між Китаєм і Україною, і китайський народ ніколи його не забуде".

Григорій Кулішенко народився в Черепині на Черкащині. У 1903 році в селянській родині. У 1934-му він закінчив військово-авіаційне училище. Брав участь у випробовуванні бомбардувальника ДБ-3.

У 1939 році за завданням радянського уряду він очолив ескадрилью бомбардувальників у Китаї. 14 жовтня 1939 року після нальоту на японський аеродром у місті Ханькоу літак Кулішенка був пошкоджений. У небі над Ваньчжоу він втратив контроль над судном і разом з іншими членами екіпажу здійснив аварійну посадку на поверхню річки Янцзи. Двоє товаришів Кулішенка змогли доплисти до берега, проте він загинув у віці 36 років.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.