У Черкасах відновив роботу обласний краєзнавчий музей

Цінні експонати залишаються у належних сховищах

Про це повідомляє Черкаська обласна рада.

Очільниця музею Ірина Собко зауважила, що просвітницькі заходи працівники проводили і раніше, але поза межами експозицій.

"Зараз іде війна, тому деякі частини експонатів, раритетних та оригінальних, були демонтовані, вилучені з експозиції. Адже, відповідно до інструкцій, всі оригінальні та цінні експонати мають зберігатися в належному місці до того часу, якби нам довелося евакуюватися.

Тому наперед прошу вибачення у всіх наших майбутніх відвідувачів, якщо вони не побачать оригінальну зброю чи скіфське золото, яке в нас було і зараз демонтовано. Проте вирішили все ж відкривати нашу експозицію, бо є багато людей, які хочуть відвідати музей", - сказала Собко.

Відвідувачам Черкаського обласного краєзнавчого музею також пропонують різноманітні тематичні, авторські, оглядові та інтерактивні екскурсії. Їх можна замовити заздалегідь, зателефонувавши до музею.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.