Музей В’ячеслава Чорновола шукає керівника

У музеї-садибі В’ячеслава Чорновола у селі Вільхівець Звенигородського Черкаської області шукають нового керівника, оскільки його багаторічний завідувач Василь Стрижиус звільнився за станом здоров’я

Про це повідомила сестра В'ячеслава Чорновола Валентина Чорновіл.

 

"Черкаський краєзнавчий музей, філією якого є музей-садиба у Вільхівці, шукає нового директора. Звісно, консультуються зі мною.... Мені бачиться людина, яка проводила би наукові дослідження, публікувала би свої роботи в пресі та науковому середовищі. Зараз іде пошук такої кандидатури спільно з директоркою краєзнавчого музею в Черкасах Іриною Собко" , – каже Валентина Чорновіл.

За її словами, музей-садиба фінансується недостатньо: опалення взимку є лише в одній кімнаті, де туляться співробітники.

Музей-садибу В'ячеслава Чорновола було відкрито на батьківщині політика в селі Вільхівець у грудні 2007 року. Будівельники знесли стару аварійну хату й на її місці збудували нову за старими кресленнями.

Наразі обов'язки завідувача музею виконує працівниця закладу Ірина Рибалко.






Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз