На Чернігівщині внаслідок російської атаки зазнала пошкоджень Садиба Лизогубів

У ніч на 19 листопада у місті Седнів на Чергінівщині через атаку РФ зазнала пошкоджень філія обласного історичного музею імені Василя Тарновського Садиба родини Лизогубів.

Про це повідомляє департамент культури Чернігівської ОВА.

"У садибі пошкоджено 11 вікон, а також зазнала руйнувань господарська будівля. Наразі приміщення ще обстежуватимуть фахівці, аби встановити повний обсяг завданих збитків та визначити необхідні відновлювальні роботи. На щастя, серед працівників постраждалих немає", — йдеться в повідомленні.

Це вже не перший випадок, коли Седнівська садиба зазнає пошкоджень внаслідок російської агресії. Філія "Садиба родини Лизогубів" у 2022 році перебувала в окупації.

Садиба Лизогубів — пам'ятка історії національного значення, пов'язана з одним із найвідоміших старшинських родів Лівобережної України. Комплекс споруд будували на території маєтку родини Лизогубів з кінця XVII до початку ХХ століття. Тут у різні роки зупинялися Тарас Шевченко, Леонід Глібов, Борис Грінченко та інші.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.