На Чернігівщині бульдозерами знищили масове поховання жертв Голодомору

У селі Івківці на Чернігівщині частину цвинтаря із похованнями жертв Голодомору зрівняли зі землею.

Про цей випадок повідомив телеканал "Прилуки".

Селищний голова Роман Ювченко пояснив, що роботи на місці цвинтаря здійснюються за рішенням виконавчого комітету та відповідно до програми благоустрою. Він додав, що в плані територіальної громади ділянка, на якій проводять грейдерування, не вважається кладовищем і роботи з вирубування чагарників та розрівняння землі були проведені саме на частині ділянки старого цвинтаря, яка не містить візуальних ознак будь-яких поховань.

Місцеві мешканці звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи: старожили села знають від своїх рідних про те, що саме в тій частині знаходяться поховання періоду Голодомору. Адже в роки Голодомору над померлими не здійснювалися поховальні обряди за християнською традицією, і захоронення померлих відбувалися в братських могилах.

Згідно з Національною книгою пам'яті, в роки Голодомору в Івківцях загинуло від голоду щонайменше 162 людини, серед них – велика кількість дітей. І це лише ті, чиї імена встановлено. Більшість із загиблих знайшли свій останній спочинок саме тут, на старому кладовищі. Селяни дотепер відвідують могили рідних.

Цвинтар у Івківцях зазначається одним з понад тисячі місць масового поховання на території України в геоінформаційній системі "Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду", яка була створена співробітниками Музею Голодомору ще у 2019 році.

Національний музей Голодомору-геноциду звернувся до Голови Ладанської ТГ та Голови Прилуцької РДА з повідомленням про цінність і важливість збереження цього місця поховання періоду Голодомору, а також з проханням максимально відновити благоустрій меморіальної території та маркувати її.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.