У Польщі затримали російського археолога, який проводив розкопки в Криму

У Варшаві заарештували російського археолога Олександра Бутягіна, якого з листопада минулого року розшукує українська прокуратура за розкопки в Криму.

Про це повідомляє польське радіо RMF FM.

Завідуючий відділу античної археології музею "Ермітаж" в Санкт-Петербурзі Олександр Бутягін опинився у Польщі проїздом – він їхав із Нідерландів, де раніше проводив серію лекцій. У Польщі російського археолога затриммали співробітники Агентства внутрішньої безпеки.

В Україні Бутягіна підозрюють у незаконному проведенні розкопків на об'єкті культурної спадщини у Керчі в окупованому Криму. Він внесений у перелік "спонсорів та співучасників російської агресії" за нелегальні розкопки стародавнього міста Мірмекія. У листопаді 2024 року прокуратура АР Крим та Севастополя повідомила йому про підозру за незаконні археологічні розкопки на об'єкті культурної спадщини України. Стаття передбачає до 5 років позбавлення волі.

Бутягіна затримали на 40 днів, Україна вимагатиме його екстрадиції. Це перший випадок затримання в Європі високопоставленого науковця.

 
Олександр Бутягін

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.