У Львові на території Цитаделі розпочали археологічні дослідження з пошуку поховань закатованих нацистським режимом

У Львові археологи розпочинають перші дослідження на території Цитаделі, де під час Другої світової війни функціонував табір для військовополонених.

Про це на повідомив Офіс охорони культурної спадщини.

Археологічні розвідки проводитимуть для вивчення історичного шару території колишнього концентраційного табору та виявлення можливих місць поховань в'язнів.

"Маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій щодо території Цитаделі та колишнього концентраційного табору ми розпочинаємо науково-дослідні роботи. Йдеться про дослідження можливих поховань військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, їх тут могло бути близько 150 тисяч, хоча думки науковців різняться. Тож ми хочемо з'ясувати, чи є тут поховання і хто може бути захоронений, адже сам факт того, що на цій території загинуло багато людей, залишається незмінним. Загалом, після проведення робіт ми матимемо якісне історико-археологічне дослідження, що допоможе зрозуміти, як гідно вшанувати пам'ять загиблих. І матимемо впорядковану документацію у сфері культурної спадщини", — зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Як зазначив керівник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, на цьому етапі роботи проводитимуться в місцях ймовірного розташування масових поховань на площі близько 200 – 300 м² — від казарм до двох південних маленьких веж комплексу. 

"Станом на цей рік ми ставимо за завдання провести археологічно-пошукові роботи на визначеній території. Це не ексгумація і не масштабні розриття, а початковий етап — шурфування, яке має встановити сам факт наявності або відсутності решток. Якщо будуть виявлені сліди поховань, то за результатами досліджень буде розроблятися документація і пропозиції для подальших пам'яткоохоронних робіт", — пояснив Олег Осаульчук.

На першому етапі досліджуватимуть частину території, фінансування якої забезпечила благодійна організація "Австрійський спадок Львова". Роботи виконуватиме Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України. Усі знайдені артефакти передадуть на зберігання до наукових фондів Львівського історичного музею.

Комплекс фортифікаційних споруд на Цитаделі, збудований у XIX столітті, має статус пам'ятки архітектури національного значення та пам'ятки історії як місця концентраційного табору "Шталаг 328". Під час Другої світової війни нацисти утримували тут радянських, французьких, бельгійських, італійських військовополонених. За різними оцінками істориків, у таборі могли загинули до 150 тис. людей.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.