У Львові на території Цитаделі розпочали археологічні дослідження з пошуку поховань закатованих нацистським режимом

У Львові археологи розпочинають перші дослідження на території Цитаделі, де під час Другої світової війни функціонував табір для військовополонених.

Про це на повідомив Офіс охорони культурної спадщини.

Археологічні розвідки проводитимуть для вивчення історичного шару території колишнього концентраційного табору та виявлення можливих місць поховань в'язнів.

"Маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій щодо території Цитаделі та колишнього концентраційного табору ми розпочинаємо науково-дослідні роботи. Йдеться про дослідження можливих поховань військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, їх тут могло бути близько 150 тисяч, хоча думки науковців різняться. Тож ми хочемо з'ясувати, чи є тут поховання і хто може бути захоронений, адже сам факт того, що на цій території загинуло багато людей, залишається незмінним. Загалом, після проведення робіт ми матимемо якісне історико-археологічне дослідження, що допоможе зрозуміти, як гідно вшанувати пам'ять загиблих. І матимемо впорядковану документацію у сфері культурної спадщини", — зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Як зазначив керівник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, на цьому етапі роботи проводитимуться в місцях ймовірного розташування масових поховань на площі близько 200 – 300 м² — від казарм до двох південних маленьких веж комплексу. 

"Станом на цей рік ми ставимо за завдання провести археологічно-пошукові роботи на визначеній території. Це не ексгумація і не масштабні розриття, а початковий етап — шурфування, яке має встановити сам факт наявності або відсутності решток. Якщо будуть виявлені сліди поховань, то за результатами досліджень буде розроблятися документація і пропозиції для подальших пам'яткоохоронних робіт", — пояснив Олег Осаульчук.

На першому етапі досліджуватимуть частину території, фінансування якої забезпечила благодійна організація "Австрійський спадок Львова". Роботи виконуватиме Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України. Усі знайдені артефакти передадуть на зберігання до наукових фондів Львівського історичного музею.

Комплекс фортифікаційних споруд на Цитаделі, збудований у XIX столітті, має статус пам'ятки архітектури національного значення та пам'ятки історії як місця концентраційного табору "Шталаг 328". Під час Другої світової війни нацисти утримували тут радянських, французьких, бельгійських, італійських військовополонених. За різними оцінками істориків, у таборі могли загинули до 150 тис. людей.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.