У Львові на території Цитаделі розпочали археологічні дослідження з пошуку поховань закатованих нацистським режимом

У Львові археологи розпочинають перші дослідження на території Цитаделі, де під час Другої світової війни функціонував табір для військовополонених.

Про це на повідомив Офіс охорони культурної спадщини.

Археологічні розвідки проводитимуть для вивчення історичного шару території колишнього концентраційного табору та виявлення можливих місць поховань в'язнів.

"Маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій щодо території Цитаделі та колишнього концентраційного табору ми розпочинаємо науково-дослідні роботи. Йдеться про дослідження можливих поховань військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, їх тут могло бути близько 150 тисяч, хоча думки науковців різняться. Тож ми хочемо з'ясувати, чи є тут поховання і хто може бути захоронений, адже сам факт того, що на цій території загинуло багато людей, залишається незмінним. Загалом, після проведення робіт ми матимемо якісне історико-археологічне дослідження, що допоможе зрозуміти, як гідно вшанувати пам'ять загиблих. І матимемо впорядковану документацію у сфері культурної спадщини", — зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Як зазначив керівник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, на цьому етапі роботи проводитимуться в місцях ймовірного розташування масових поховань на площі близько 200 – 300 м² — від казарм до двох південних маленьких веж комплексу. 

"Станом на цей рік ми ставимо за завдання провести археологічно-пошукові роботи на визначеній території. Це не ексгумація і не масштабні розриття, а початковий етап — шурфування, яке має встановити сам факт наявності або відсутності решток. Якщо будуть виявлені сліди поховань, то за результатами досліджень буде розроблятися документація і пропозиції для подальших пам'яткоохоронних робіт", — пояснив Олег Осаульчук.

На першому етапі досліджуватимуть частину території, фінансування якої забезпечила благодійна організація "Австрійський спадок Львова". Роботи виконуватиме Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України. Усі знайдені артефакти передадуть на зберігання до наукових фондів Львівського історичного музею.

Комплекс фортифікаційних споруд на Цитаделі, збудований у XIX столітті, має статус пам'ятки архітектури національного значення та пам'ятки історії як місця концентраційного табору "Шталаг 328". Під час Другої світової війни нацисти утримували тут радянських, французьких, бельгійських, італійських військовополонених. За різними оцінками істориків, у таборі могли загинули до 150 тис. людей.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".