До 30-річчя ухвалення Конституції України Суспільне зняло документальний фільм

Стрічка "Є Конституція"» зібрала свідчення очевидців та унікальні архівні кадри.

На ютуб-каналі Суспільне. "Документалістика" відбулася прем'єра документального фільму "Є Конституція!", який розповідає про події у Верховній Раді у день ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року.

Героями фільму стали депутати II скликання Верховної Ради України: Роман Безсмертний, Сергій Головатий, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Коліушко, експертка з конституційного права Юлія Кириченко, журналістка Ірина Погорєлова, судді Конституційного суду різних каденцій Петро Стецюк і Володимир Шаповал.

Сценарій до фільму написали Олександр Зінченко та Наталія Соколенко. Режисерами фільму є Роман Синчук та Владислав Кіхтенко.

"Я ніколи не міг подумати, що фільм про конституційний процес стане, мабуть, одним з найбільш емоційних та драматичних фільмів, який ми зробили на Суспільне Мовлення за минулі роки. За жанром - це політичний трілер. Але також це - комедія ситуацій. Тут багато моментів, які на передпрем'єрному показі глядачі сприймали із усмішкою, чи сміхом", — написав Олександр Зінченко на своїй сторінці у фейсбуці.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.