У Словаччині відкрили пам’ятник радянському маршалу Конєву

У Словаччині відкрили пам’ятник радянському маршалу Івану Конєву, який після Другої світової війни командував радянськими силами під час придушення Угорського повстання 1956 року.

Про це повідомляє TASR.

Монумент Івану Конєву відкрили 3 жовтня в районі села Кружлова поблизу Дукельського перевалу на сході Словаччини. Ця територія відома як "Долина смерті" — восени 1944 року тут відбувалися важкі бої Карпатсько-Дуклінської операції. Конєв тоді командував 1-м Українським фронтом, війська якого брали участь у боях на території Чехословаччини.

На церемонію відкриття пам'ятника прийшли міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач, депутат Європарламенту від партії SMER Любош Блаха, посол Росії у Словаччині Сергій Андрєєв та представники Словацького союзу борців-антифашистів. Ініціатором встановлення пам'ятника виступив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

За даними словацьких ЗМІ, можливість встановлення монумента Фіцо обговорював із Путіним під час своєї поїздки до Москви у травні 2025 року. Тоді очільник Кремля назвав таку ініціативу "благородною".

Після Другої світової війни Іван Конєв став головнокомандувачем Об'єднаних збройних сил країн Варшавського договору. У листопаді 1956 року він безпосередньо командував радянськими військовими операціями в Угорщині, коли СРСР силою придушив антикомуністичне Угорське повстання.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".