Спецпроект

У Будапешті перейменували Московську площу

Депутати міських зборів Будапешта ухвалили рішення про зміну назви 26 міських об'єктів.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт мерії Будапешта.

У результаті змін з карти міста зникає площа Москви - один їх найбільших транспортних вузлів угорської столиці, з`являються парки імені Папи Римського Івана Павла II і "короля рок-н-ролу" Елвіса Преслі.

Ім`я Елвіса Преслі присвоюється скверові в західній частині міста. Місце обране за підсумками голосування громадян. Співак заявляв про підтримку угорського антирадянського повстання 1956 року.

Московській площі повертають стару назву - за іменем прем'єр-міністра Угорщини Кальмана Селля, яке вона мала до 1951 року.

МЗС РФ вже висловив подив щодо цього перейменування. На брифінгу заступник директора департаменту інформації і преси МЗС РФ Олексій Сазонов зазначив, що "в умовах загального позитивного розвитку наших відносин з Угорщиною таке рішення викликає принаймні подив... Ми не бачимо в цій назві ніякого ідеологічного навантаження. Скоріше ім'я "Москва" втілює взаємний братський інтерес інших держав до Росії, до Москви".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.